Біланівський ДНЗ (ясла - садок) "Дюймовочка", Річківської сільської ради

«Про підсумки роботи за 2018 -2019 навчальний рік»

Біланівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Дюймовочка», заклад загального розвитку, здійснює свою діяльність відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», власного Статуту закладу.

ДНЗ «Дюймовочка» знаходиться за адресою : вул. Лесі Українки 9 , с. Білани, Білопільського р-ну, Сумської обл.

У своєму складі має 1 різновікову групу, яку відвідують 26 дошкільнят. Порівняно із минулим роком кількість дітей у закладі збільшилася на 2 чоловіка. У ДНЗ працюють 6 працівників: 3 педагогів і 3 технічного персоналу.

Завідувач – Ващенко Лариса Володимирівна, вища освіта, 25 р. педагогічного стажу.

Вихователь Яременко Олена Миколаївна, неповна вища освіта, 12 р. педагогічного стажу.

Вихователь Кулак Юлія Юріївна, повна вища освіта,87 р. педагогічного стажу.

Упродовж 2017- 2018 н. р. пройшла атестацію вихователь Яременко О.М. За результатами атестації відповідає займаній посаді, підтверджено 11 тарифний розряд.

Освітньо - виховна робота у закладі направлена на реалізацію завдань Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Підвищенню професійної компетентності педагогів та результативності навчально – виховної роботи з дітьми дошкільного віку сприяє активна участь педагогів у методичній роботі району. Педагоги систематично відвідували методичні об'єднання, що відбувалися у дошкільних закладах район

Керуючись основними положеннями Закону України «Про дошкільну освіту», «Положенням про дошкільний навчальний заклад», Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, виконуючи завдання програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» та завдань визначених на 2017- 2018 н. р. колектив закладу працював над вирішенням таких завдань:

1.Розпочати роботу з формування економічної компетентності дитини дошкільного віку.

2.Удосконалити роботу щодо екологічного виховання через взаємодію дошкільного закладу з батьками вихованців.

Аналізуючи рівень організації і проведення, ефективність і доцільність проведених методичних заходів, найбільш результативними вважаємо:

- цікаво і змістовно була проведена педрада з такої теми: «Упровадження економічного виховання в роботу з дітьми дошкільного віку».

важливими формами підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів ДНЗ є участь у проведенні:

- семінару практикуму «Формування передумов економічної освіти дошкільників в єдності з моральним вихованням».

- практикуму: ««Сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі».

- ефективною формою методичної роботи стало проведення колективних переглядів занять.

Упродовж 2017- 2018 навчального року на достатньому методичному рівні були проведені заняття:

- інтегроване заняття з економічного виховання «Дарунки природи. Природні ресурси».

- інтегроване заняття з економічного виховання: «Моя дружна родина. Потреби та можливості родини, сімейний бюджет: прибутки і витрати»;

Організовані відвідування молодим вихователем у наставника:

- ігри природознавчого та економічного характеру за темою «Повітря, вода»: « Краплинка»,

« Тверде – рідке».

При вирішенні завдання з формування економічної компетентності дитини дошкільного віку значну увагу педагоги приділяли формуванню в дошкільників поважного відношення до праці оточуючих людей та її результатів, елементарних споживчих уявлень , зокрема про товари, послуги, гроші, використовуючи сучасні методи і прийоми. Розглядаючи це питання під час консультацій: «Чи потрібна і навіщо дошкільникові економічна освіта?», «Основна мета та завдання програми з економічного виховання дошкільників», « Особливості використання економічних ігор в роботі з дошкільнятами», «Розв’язання економічних ситуацій з дошкільниками», «Використання поетичного слова для ознайомлення дітей з економікою», семінару практикуму : «Формування передумов економічної освіти дошкільників в єдності з моральним вихованням», вивчаючи методичну літературу, педагоги вдосконалювали свої знання із проблеми. . Було виготовлено економічне дерево,обладнання для сюжетно – рольової гри «Банкір» макети сімейних бюджетів, підібрано картотеку ігор економічного змісту.

Педагоги під час організації навчально – виховного процесу використовують досвід роботи завідувача Ващенко Л.В. щодо використання художньої літератури для розвитку мовленнєвої творчості дітей дошкільного віку; використання поетичного слова для ознайомлення дітей з економікою. Лариса Володимирівна представила власну методичну розробку «Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників» на обласній виставці-конкурсі методичних розробок педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів.

Вихователь групи Яременко О.М. на заняттях застосовувала сучасні методи і прийоми: полілог, вправи психогімнастики, вправи – емпатії, підбирає сучасні хореографічні композиції на різноманітні свята, розваги . У роботі по ознайомленню дошкільників з природою рідного краю широко використовувала поетичні твори завідувача Ващенко Л.В.

У лютому місяці вивчався стан організації економічного виховання в групі. З цією метою було проведено спостереження, бесіди з дітьми, батьками, працівниками, перевірку планування роботи. Результати перевірки та пропозиції викладені у довідці. Питання щодо організації економічного виховання дітей дошкільного віку залишається актуальним і на наступний рік.

Аналіз перспективно – календарного планування засвідчує, що вихователі виокремлюють завдання для обох підгруп, враховуючи наявність дидактичного матеріалу, сезонних змін, індивідуальних особливостей вихованців.

Педагоги працювали над поповнення пізнавально – інтелектуальних, ігрових, художньо- естетичних осередків групи новими дидактичними посібниками, дитячою художньою літературою. При виготовленні посібників вихователі дотримувалися вимог щодо їх оформлення та варіативності використання.

З метою вивчення стану фізичного виховання в дитсадку на початку і в кінці року було проведене обстеження дітей на виконання основних фізичних рухів. Порівняльний аналіз результатів обстеження показав, що середній бал із фізичного розвитку дітей підвищився. Це свідчить про системний підхід вихователів закладу до здійснення заходів із фізичного виховання. Необхідно зазначити, що в перспективно - календарному плануванні педагоги враховують методичні рекомендації МОН України «Фізичний розвиток в умовах ДНЗ» від 16.08.10р.№1/9-563, щодо планування таких заходів, як спортивні свята, розваги, пішохідні переходи, фізкультурні заняття. Поліпшенню роботи з даної проблеми, сприяли взаємовідвідування занять з фізкультури, оздоровчих заходів. Адміністрація закладу здійснює систематичний контроль за станом організації оздоровчо - виховної роботи в групі. Завідувач щомісяця проводить аналіз захворюваності дітей, відвідує режимні моменти, контролює дотримання санітарних норм на харчоблоці, в групі. З метою пропаганди здорового способу життя серед батьків вихователі постійно оновлюють стенди « Рости здоровим » ,санбюлетні, інформаційні ширми, проводять індивідуальні бесіди, консультації.

Значну увагу педагоги приділяли підготовці старших дошкільників до навчання у школі. Навчальні заняття в старшій підгрупі проводили інтегровані, тематичні. Вихователі використовували різноманітні методи і прийоми: дидактичні ігри, бесіди, експерименти, проблемні запитання, картки-схеми, логічні вправи. Вихователь Ващенко Л.В. широко використовувала дидактичні ігри та вправи, картки-схеми для закріплення буквеного позначення звуків

української мови, здійснення звукового аналізу слів. Найбільше дошкільнятам подобалися заняття по формуванню рухових навичок, необхідних для письма. Діти виконували цікаві завдання в зошитах дошколярика.

Обстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі оцінювання показало, що 66% дітей мають високий рівень розвитку, 17% - достатній, 17% - середній.

Взаємодія з батьками посідає важливе місце в структурі заходів по готовності дітей до навчання в школі.

З цього питання в ДНЗ проведена низка заходів:

- родинні свята «Разом будемо працювати й разом теж відпочивати», «Матусин день», « Новорічна казка»;

- збори батьків за участю вчителів початкової школи на тему «Готовність дітей старшої підгрупи до навчання в школі» ;

- дні відкритих дверей;

- виставка літератури на тему «Ми майбутні школярі»;

- консультації педагогів на теми: «Готуємо руку дитини до письма», « Створюємо кімнату майбутнього школяра вдома», « Читаємо разом про школу», тощо.

- Інтегроване заняття з пріоритетом інтелектуально – мовленнєвих завдань (навчання грамоти) «Весняні пригоди», інтегроване заняття з пріоритетом логіко – математичних завдань «Подорож до країни Економіки».

Упродовж року вихователі приділяли також значну увагу співпраці дошкільного закладу та родин вихованців в процесі організації національно – патріотичного виховання дошкільників. Педагоги залучали батьків до підготовки та проведення родинного свята «Разом будемо працювати й разом теж відпочивати», виготовлення музичних інструментів до конкурсу «Грай, музико, грай». Необхідно зазначити, що свято пройшло на високому методичному рівні. Про це свідчать і відгуки адміністрації Біланівської ЗОШ, і емоційне обговорення між батьками. Звичайно, дуже добре, що і педагоги, і батьки розуміють важливість впровадження економічної освіти саме у дошкільному віці, яка сприятиме підготовці дитини до реального життя, активному залученню в соціальну діяльність. Вивчення даного питання показало, що діти можуть пояснити значення слів економіка, гроші.

реклама, витрати, доходи. Дані анкетування засвідчують, що в усіх родинах почали приділяти увагу економічному та екологічному вихованню дітей. Зрозуміло, все це стало можливим, завдяки систематичної взаємодії дошкільного закладу з родинами вихованців.

Виконуючи завдання, визначені у річному плані, педагогічний колектив закладу намагався створити сприятливі умови для успішного розвитку, навчання та виховання дітей. Заняття було провідною, але не єдиною формою навчання дітей. На заняття було винесено лише основний зміст програми, що продовжили в цільових прогулянках, екскурсіях, іграх, пошуково-дослідницькій діяльності. У роботі з дітьми було використано як традиційні, так і нетрадиційні підходи; цікаво проходили заняття у формі змагань, подорожей, екскурсій. Педагоги ДНЗ використовували у своїй роботі з дітьми різноманітні виховні технології, такі як подорожі до Країни Доброти і Ввічливості, різноманітні ігрові технології, проективні діагностики.

Як зазначають вихователі, складно було організовувати заняття з усією підгрупою дітей через недостатній практичний рівень умінь вихователів щодо організації навчально – виховної роботи в різновіковій групі. Тому педагоги надавали перевазі заняттям у підгрупах. Проте, варто вказати на недоліки, які спостерігаються як на відкритих , так і на щоденних заняттях:

- відсутність системи у плануванні трудової діяльності;

- неправильний розподіл фізичного навантаження для дітей обох підгруп;

Залишається проблема із забезпеченням фізкультурного обладнання та інвентарю. Упродовж року були придбані палатки ( 4 шт. ), великі та маленькі м’ячі, набори для гри з піском ( 10 шт.).

У закладі ведеться робота щодо безпеки життєдіяльності учасників навчально – виховного процесу. Наказ №46-ОД від 16.08.2017 «Про створення комісії для розслідування нещасних випадків» ,наказ № 6-ОД від 11.01.2018 «Про організацію роботи з питань цивільного захисту», наказ №17 –ОД від 02.04.2018 «Про проведення Тижня безпеки дитини в ДНЗ «Дюймовочка», наказ №12 –ОД від 17.01.2018 «Про створення постійно – діючої комісії по перевірці знань з питань охорони праці», наказ № 47 – ОД від 17.08.2017 «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у ДНЗ» тощо. У річному плані роботи сплановані заходи щодо організації роботи з охорони праці, збереження життя, здоров’я дітей і працівників, попередження дитячого та дорослого травматизму.

У дітей молодшої підгрупи наприкінці навчального року засвоєння програми з розвитку мовлення має такі показники:

Молодший вік: 8 дітей

· високого рівня – 1(12%);

· достатнього рівня – 2(25%);

· середнього рівня – 2 (25%);

· низького – 3 (38%).

Середній вік: 11 дітей

· високого рівня –3 (27%);

· достатнього рівня – 3(27%);

· середнього рівня – 3(27%);

· низького – 2(19%).

А от з логіко – математичної компетентності діти молодшої підгрупи мають такі показники:

Молодший вік: 8 дітей

· високого рівня – 1 (12%);

· достатнього рівня – 3(38%);

· середнього рівня – 1 (12%);

· низького – 3 (38%).

Середній вік:11 дітей

· високого рівня –4 (36%);

· достатнього рівня – 2(18%);

· середнього рівня – 3(28%);

· низького – 2(18%).

Показники ознайомлення з довкіллям також набули змін - рівень засвоєння програмового матеріалу підвищився в середньому на 20 %. 50% дітей мають достатній рівень оволодіння основними рухами.

У цьому році педагоги ДНЗ і Біланівської ЗОШ тісно співпрацювали згідно плану спільної роботи. Учні початкових класів брали активну участь у підготовці та проведенні свят, розваг у садочку, для прикрашення зали до свят виготовляли різноманітні прикраси. Зусиллями педагогів школи та ДНЗ організовані такі заходи, як: свято

«Першого дзвоника», свято «Нового року», «Прощавай, Букварику», «Прощавай садок дитячий»; екскурсії до шкільної бібліотеки, музею, їдальні, спортзалу. Відбувалося взаємовідвідування педагогами занять і уроків. Така робота сприяє позитивній адаптації старших дошкільників до школи.

Усі діти закладу у супроводі батьків пройшли медичні огляди. Упродовж року дітей оглядали медичні працівники Вирівської лікарні, Біланівського ФАПу. Щомісяця завідувач проводила аналіз захворюваності. Разом з педагогами розробляли заходи щодо зниження захворюваності серед дошкільнят. У грудні, квітні, спостерігався найвищий рівень захворюваності на ГРВІ.

На належному рівні, як і в попередні роки, залишається організація харчування дітей. Діти отримували всі необхідні продукти харчування 100% до норми. Під час перевірки організації харчування в закладі, санітарного стану харчоблоку істотних порушень не виявлено.

Підбиваючи підсумки навчально-виховного процесу в ДНЗ за минулий 2017- 2018 навчальний рік, можна стверджувати, що педагогічний колектив провів значну роботу щодо вдосконалення навчально-виховного процесу. Проте на основі здобутих результатів можна визначити такі недоліки:

1. Недостатній практичний рівень умінь вихователів щодо організації навчально – виховної роботи в різновіковій групі.

2. Необхідно продовжувати роботу щодо систематизації картотеки дидактичних, художніх та розвивальних засобів.

3. При плануванні індивідуальної роботи з дітьми вихователям слід звернути увагу на розвиток зв’язного мовлення, вміння дітей складати прості арифметичні задачі, диференціювати звуки .

4. Неправильний розподіл фізичного навантаження для дітей обох підгруп.

5. Не розв’язано проблему фінансування ДНЗ у повному обсязі, що не дозволяє на належному рівні удосконалити розвивальне середовище, зміцнити матеріально – технічну базу.

6.У дошкільному закладі немає медичної сестри, психолога, вузьких спеціалістів, що негативно відображується на якості освітньої роботи.

На сьогодні в дошкільному закладі є ще багато невирішених проблем, це такі як: оновлення розвивального середовища в групі, придбання дитячих меблів, ремонт підлоги в тіньових навісах, огорожі навколо закладу, заміна віконних блоків, опалення в кабінет завідувача, придбання килимового покриття, фізкультурного обладнання.

Таким чином, аналіз роботи ДНЗ за навчальний рік показав, обрані форми і методи, об’єднані зусилля колективу та батьківського комітету позитивно впливають на результативність роботи закладу та досягнення дітей. Річний план за минулий навчальний рік виконано. Роботу колективу оцінено як задовільну.

Основними питаннями, що потрібно вирішити у наступному навчальному році залишаються:

Ø удосконалення рівня володіння педагогами методикою фізичного виховання;

Ø удосконалення системи у здійснення індивідуального підходу до дітей;

Ø удосконалення рівня організації освітнього процесу в різновіковій групі.

Враховуючи аналіз освітньої і методичної роботи у 2017 - 2018 н. р., колектив закладу спрямовує свою діяльність у наступному навчальному році на вирішення проблеми

1. Забезпечити реалізацію завдань з формування економічної компетентності дитини дошкільного віку через

використання сучасних підходів.

2.Формування у дітей дошкільного віку основ здорового способу життя.

Завідувач ДНЗ «Дюймовочка» _________ Л.В. Ващенко

Відділ освіти Білопільської районної державної адміністрації Науково-методична установа «Районний методичний кабінет»

Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників.

Ващенко Лариса Володимирівна,

завідувач Біланівського ДНЗ (ясла – садок)

«Дюймовочка» Вирівської сільської ради

Білопілля – 2018

Рекомендовано до друку рішенням науково - методичної ради науково – методичної установи «Районний методичний кабінет» відділу освіти Білопільської райдержадміністрації (протокол №1 від 02.02.2017 р.)

Рецензенти: Л.В. Батуріна, методист НМУ «Районний методичний кабінет» відділу освіти Білопільської районної державної адміністрації.

Л.В. Бабенко, керівник районного методичного об’єднання вихователів дітей старшого дошкільного віку.

Упорядник: Л.В. Ващенко, завідувач Біланівського ДНЗ ( ясла – садок) «Дюймовочка», Вирівської сільської ради.

Ващенко Л.В.

Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників: дидактичний посібник, що містить проект навчально – виховної роботи з дітьми «Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі» /Лариса Ващенко. – Біланівський ДНЗ «Дюймовочка». - Білопілля, 2018. - 71 с.

- У методичній розробці розглянуто особливості використання мнемотехніки як технології ефективного засвоєння інформації у роботі з дітьми дошкільного віку. Описано авторську методику застосування мнемотехнічних прийомів як засобу розвитку словесної творчості дошкільників. Запропонований проект навчально – виховної роботи з дітьми «Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі» сприяє створенню максимально сприятливих умов для повноцінної взаємодії дорослого і дітей в результаті якої відбувається їх розвиток. Використані прийоми мнемотехніки полегшують запам'ятовування у дітей і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій; розвивають мовлення і комунікативні вміння. Для педагогів дошкільних навчальних закладів, навчально – розвивальних центрів, батьків.

Анкета

автора власної методичної розробки

з напряму дошкільне виховання

за темою «Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників»

1. Прізвище, ім’я , по батькові Ващенко Лариса Володимирівна

2. Навчальний заклад у якому працює, посада Біланівський дошкільний навчальний заклад ( ясла – садок) «Дюймовочка» ,Вирівської сільської ради, завідувач

3. Педагогічний стаж роботи 24 роки

4. Який навчальний заклад закінчила, у якому році, спеціальність згідно з дипломом Глухівський державний педагогічний університет, 2006р., «Початкове навчання. Дошкільне виховання»

5. Кваліфікаційна категорія - ІІ

6. Звання немає

7. Державні нагороди, відзнаки (рік нагородження) грамота відділу освіти

2010 , грамота Білопільської районної державної адміністрації - 2013 р.,

грамота управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації - 2013 р., грамота за перемогу в обласному конкурсі «Рідна Сумщина» - 2014 р., подяка за участь в обласному конкурсі «Золоте серце»–2013р.

8. Методична тема, над якою працює «Використання художньої літератури для розвитку мовленнєвої творчості дітей дошкільного віку»

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ І Теоретичні аспекти та передумови застосування мнемотехніки в сучасній освіті…………………………………………………………………… 6

1.1. Поняття мнемотехніки, історія її розвитку ……………………………...6

1.2. Мнемотехніка як процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів…………………………………………..7

РОЗДІЛ ІІ Використання технології мнемотехніки в освітньому процесі дошкільного закладу…………………………………………………………….11

2.1. Практика застосування мнемотехнічних прийомів як засобів розвитку словесної творчості дошкільників………………………………………11

2.2. Проект навчально – виховної роботи з дітьми старшої групи « Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі»…………………………………14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...30

Список використаних джерел…………………………………………………..31

ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 32

1. Цільова прогулянка до річки Вир………………………………………..32

2. Екскурсія на пасіку «Хто у вулику живе»………………………………36

3. Проектне заняття з пріоритетом мовленнєво - художніх та соціоприродознавчих завдань на тему «Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі»………………………………………………………….40

4. Родинне свято «Село моє, найкраще в світі»……………………………49

5. Пам’ятка для вихователя щодо виховання в дошкільників культурно – гігієнічних навичок з використанням прийомів мнемотехніки……….58

6. Пам'ятка для батьків «Методика вивчення вірша напам’ять з використанням прийомів мнемотехніки……………………………….60

7. Мнемотаблиці…………………………………………………………….61

8. Фотоматеріали……………………………………………………………68

ВСТУП

Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого – педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехніки як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та попередження інформаційного перенасичення.[2, с. 7] Актуальність мнемотехніки для дошкільнят обумовлена тим, що саме в цьому віці в дітей переважає наочно-образна пам'ять. Найчастіше запам'ятовування відбувається мимоволі, просто тому, що якийсь предмет або явище потрапили в поле зору дитини. Мнемотехніка для дошкільнят допомагає спростити процес запам'ятовування, розвинути асоціативне мислення і уяву, підвищити уважність. Більш того, прийоми мнемотехніки в результаті систематичної роботи вихователя сприяють збагаченню словникового запасу та розвитку словесної творчості дошкільника.

Мета методичної розробки: Використання технології мнемотехніки, як засобу розвитку словесної творчості дошкільників в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. У своїй роботі використовували напрацювання В.П. Глухова, (блоки-квадрати ) Т.А.Ткаченко (предметно - схематичні моделі ), Г.А.Чепурного (метод перетворення: прийом піктограми, метод зв’язування: прийом сюжет), тощо.

Аналіз науково – методичної літератури, практичне впровадження, вказує на значні переваги застосування прийомів мнемотехніки у роботі з дітьми. Насамперед, дана методика орієнтована на кожну дитину з урахуванням її можливостей і потреб. Мнемотехніка розвиває комунікативні та пізнавальні здібності особистості. Розвиток дитини відбувається в діяльності, вона розповідає за запропонованими вихователем схемами, таблицями та має можливість складати свої. Процес навчання відбувається у формі діалогу. Педагог виступає у ролі співробітника, наставника. Створення дидактичного матеріалу для роботи не вимагає значних фінансових затрат. Дана технологія є універсальною, тому може використовуватися педагогами інших груп і дитячих садків. Технологія мнемотехніка потребує бажання самого педагога впроваджувати її у навчально – виховних процес своєї групи. Зрозуміло, що мнемотехніка не замінює, а полегшує всі традиційні форми навчання, природно залучає дошкільників до набуття початкових знань, умінь та навичок роботи з інформацією.

Запропонована методична розробка розкриває теоретичні аспекти та передумови застосування мнемотехніки в освітньому процесі дошкільного навчального закладу; знайомить із особливостями практичного використання мнемотехнічних методик для розвитку словесної творчості дошкільників. Цей посібник стане у пригоді вихователям, батькам, та всім зацікавленим у практичному оволодінні методикою ефективного засвоєння інформації.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МНЕМОТЕХНІКИ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

1.1. Поняття мнемотехніки, історія її розвитку

Слова «мнемотехніка» і «мнемоніка» позначають одне і теж - техніка запам'ятовування. Вони походять від грецького «mnemonikon» - мистецтво запам'ятовування. Спочатку мнемотехніка виникла як невід'ємна частина риторики (ораторського мистецтва) і призначалася для запам'ятовування довгих промов. Мнемотехніка – це спосіб покращення засвоєння нової інформації шляхом свідомого утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів та прийомів. Мнемотехнічні прийоми передусім застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з погляду людини, яка її запам’ятовує і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення, наприклад: послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати, хронологічні таблиці, нормативи, показники, формули та ін. Можливе запам’ятовування за допомогою мнемотехніки також різноманітної текстової інформації: плану – конспекту уроку чи виступу, іноземних слів, термінів, географічних назв, граматичних правил,імен та прізвищ тощо. У такому разі створені за допомогою мнемотехнічних прийомів штучні асоціації засвоюються легше, швидше[2, с. 10].

Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін, з’явилися у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам'ять, що у їхній міфології з’явилася богиня пам’яті Мнемозіна, яка була матір’ю дев’яти муз , покровителькою всіх наук і мистецтв.

Вважається, що термін «мнемотехніка» придумав Піфагор Самоський ( 570 -490 рр. до н. е.) – давньогрецький філософ, математик, засновник релігійної школи піфагорійців. Відомий філософ і вчений Аристотель ( 384 – 322 рр. до н .е.) також був обізнаний із мистецтвом запам’ятовування. Учень Аристотеля – видатний полководець і творець світової держави Александр Македонський ( 356 – 323 рр. до н. е.) – застосовував мнемотехнічні прийоми і славився феноменальними здібностями до запам’ятовування. Вагомий внесок у становлення мнемотехніки зробили римські філософи, оратори, спеціалісти з поліпшення пам’яті. Так, одна з найдавніших робіт «Риторика», що збереглася та містить дані про мнемонічні прийоми й особливості їх застосування , датується приблизно 86 -82 рр. до н. е. і належить Марку Тулієві Цицерону – давньоримському політикові і філософу, блискучому ораторові [2, с. 11] В Україні перше видання присвячене мнемотехніці вийшло друком у 1859 році. Його здійснив директор першої гімназії професор Олександр Деллен, який написав твір «Стисла історія і сьогоднішня позиція мнемотехніки». У 1893 році в Одесі Н. Слоущ видав книгу «Мнемотехніка», яка мала кілька видань. Значний прорив у розвитку мнемотехніки відбувся наприкінці ХХ- на початку ХХІ ст., коли була видана певна кількість книг, які стали доступні для всіх зацікавлених. З 2003 року в рамках проекту «Педагогічний експеримент» у Вінницькому обласному інституту післядипломної освіти педагогічних працівників працює творча науково – методична лабораторія «Розвиток пам’яті, уяви, творчого мислення» ( керівник лабораторії Л. Клименко), яка поставила за мету своєї діяльності адаптації методів мнемотехніки до чинних навчальних програм. Результати роботи лабораторії не залишилися поза увагою, ними зацікавилися і за кордоном.[2, с. 14].

1.2. Мнемотехніка як процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів

Якщо раніше психологи намагалися порівнювати пам'ять людини з пам'яттю технічних пристроїв, то останнім часом спостерігається зовсім протилежне. Творці сучасних комп'ютерів і програмного забезпечення черпають свої ідеї з підручників нейрофізіології.У сучасному інформаційному просторі останнім часом спостерігається катастрофічний розрив між стрімким зростанням високих технологій та колишнім «поглинанням» інформації мозком людини. Тому що люди не вміють працювати з інформацією, не вміють швидко читати, не вміють запам'ятовувати. Мнемотехніка значно підвищить здатність до навчання будь-яких дисциплін і дасть дитині можливість не відставати від технічного прогресу.Інформаційне перевантаження, що властиве нашому часу, має вплив особливо на дітей. Інтенсифікація навчального процесу приводить до цілого ряду порушень у стані здоров’я дошкільників і школярів. Тому педагоги вимушені шукати шляхи оптимізації навчального процесу, використовувати технології, які максимально знижують інформаційне навантаження на дітей. Одним із найефективніших методів зниження зазначеного негативного впливу, на думку спеціалістів, є застосування мнемотехнічних методів запам’ятовування, що дозволить оптимізувати процес навчання.Мнемотехніка – це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів. Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.Мнемотехніка допомагає вирішувати такі основні навчальні та виховні завдання:

- розширювати творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;

- формувати вміння ефективно і самостійно навчатися;

- підвищити самооцінку дитини завдяки результативності у навчанні;

- зменшити стреси від навчання;

- збільшити навчальну мотивацію, а з нею успіхи;

- звільнити час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи;

- дати дитині більше самостійності в інтелектуальній та практичній роботі,що підвищить її адаптацію в соціумі.

Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. У даний час створена безліч методик раціонального запам'ятовування, проте по колишньому суть їх одна — спочатку запам'ятовується який-небудь опорний ряд (фон), до якого підібрані асоціації. Асоціація — уявний зв'язок між двома предметами, фон — це те, що ви добре знаєте до найдрібніших подробиць. Тоді для того, щоб запам'ятати безліч якихось фактів, їх потрібно з'єднати (асоціювати) з тим, що вам добре знайомо. Збільшена кількість інформації і необхідність запам'ятовувати багато і надовго відродила інтерес до цієї області практичної психології.

Добре відомо, що мова мозку — це образи. І, перш за все, зорові образи. Якщо звертатися до мозку на його мові, він виконає будь-які наші команди, наприклад, команду «запам'ятати». Але де взяти такі програми, які дозволять нам спілкуватися з мозком і кодуватимуть телефони, дати, номери автомобілів на його образну мову? Мнемотехніка і є такою програмою. Вона складається з декількох десятків розумових операцій, завдяки яким удається «налагодити контакт» з мозком і узяти під свідомий контроль деякі його функції, зокрема, функцію запам'ятовування.

У дошкільному віці переважає наочно-образна пам’ять, запам’ятовування має переважно мимовільний характер: діти краще запам’ятовують події, предмети, факти, явища, що близькі до їхнього життєвого досвіду. Тому вся нова інформація, нові знання мають спиратися на життєвий досвід дітей. Ми створюємо асоціації із добре знайомими поняттями, і отримуємо бажаний результат. Використання технології «Мнемотехніка» в освітньому процесі сприяє:

- розвитку основних психічних процесів - пам'яті, уваги, образного мислення;

- умінню дітей перетворювати абстрактні символи, образи (перекодування інформації);

- розвитку вміння працювати за зразком, за правилами, слухати дорослого і виконувати його інструкції;

- розвитку творчих здібностей дітей, вмінню самим складати схеми і відтворювати їх;

- розвитку зв'язного мовлення, розширення і збагачення словникового запасу дітей;

- розвитку дрібної моторики руки;

- формуванню навичок співпраці, взаєморозуміння, доброзичливості, самостійності, ініціативності, відповідальності;

- формуванню цілісного сприйняття навколишнього світу;

- розвитку інтересу, мотивації до вивчення нового, невідомого в навколишньому світі, активної участі в освітньому процесі;

- створенню умов, які сприяють взаємодії і співпраці з батьками дітей.

Дошкільний вік – це вік образних форм свідомості, і основними засобами, які дитина опановує в цьому віці, є образні засоби: сенсорні еталони, різні символи і знаки (перш за все це різного роду наочні моделі, схеми,таблиці та інше).

Використання узагальнень дозволяє дитині узагальнити свій безпосередній досвід. Як встановлено дослідженнями психологів Л.Венгера, А.В.Запорожца, Ж.Піаже та інших, головний напрям розвитку образного мислення, уяви, пам'яті полягає в опануванні дитини здібності до заміщення і просторового моделювання. Зміст мнемотехніки в тому, що будь-яке слово можна намалювати, проасоціювати з зоровим образом. Можна навіть цілу розповідь представити в картинках. Відомий педагог К. Д. Ушинський вважав, що для дитини запам’ятати що-небудь на слух занадто складно, в той час, як з допомогою картинок навіть об’ємні оповідання та вірші вона може швидко відтворити.

Маленькій дитині ще складно контролювати свою увагу і пам’ять. Часто батьки скаржаться на незрозумілу мову, нездатність правильно скласти речення дитиною, невміння контролювати темп і гучність мовлення. Запам’ятати щось абстрактне для дошкільника — взагалі складне завдання. Так як у малюків переважає зорова пам’ять, добрі результати дає мнемотехніка. Мнемотехніка також добре розвиває мову та асоціативне мислення. На думку багатьох науковців, актуальною проблемою розвитку зв’язного мовлення в дітей є недостатня обізнаність педагогів щодо використання та впровадження інноваційних та ефективних технологій, за допомогою яких можна сформувати відповідні навички. Та важливо не лише формувати в дітей відповідні знання, а й піклуватися про збереження їхнього здоров’я, оптимізувати запам’ятовування й мовленнєве відтворення інформації завдяки застосуванню новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій. Такою технологією є мнемотехніка як один із найефективніших способів засвоєння інформації, що запобігає інформаційному перенавантаженню.

Вивчення методичної літератури засвідчило, що основними прийомами мнемотехніки, які педагоги застосовують у дошкільному закладі є:

- піктограми - це прийом, при якому абстрактну або образну інформацію, яку потрібно запам’ятати, схематично зображають за допомогою спрощених малюнків (образні піктограми) або малюнків, які за формою нагадують літери (буквені піктограми) чи цифри (цифрові піктограми);

- аналогія – це прийом, при якому між інформаційними одиницями, що запам’ятовуються, знаходять спільні ознаки, властивості, якості, тенденції розвитку тощо;

- синтез – це прийом, при якому для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями, для яких не має значення послідовність, вони об’єднуються в єдиний інтегральний образ зі спільним асоціативним зв’язком;

- сюжет – це прийом, при якому для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями, використовують оповідання, казки, притчі, історії, тощо;

- фонетична асоціація – це прийом, при якому для іноземного слова чи незнайомого терміна добирається співзвучне слово або його частина, яка асоціативно пов’язується з перекладом або значенням цього слова;

- колірний акцент – це прийом, при якому для посилення запам’ятовування інформаційні одиниці виділяють яскравим кольором.

Враховуючи те, що у дітей добре розвинута кінестетична пам’ять, ефективним є застосування аналогії за рухом із використанням під час запам’ятовування віршів певних дій, що відповідають сюжету. Дошкільнятам подобається рухатися, тому цей прийом їм найкраще підходить[2, с.31].

Також часто використовують мнемотаблиці: картинки з зображенням якого-небудь предмета. Після запам’ятовування назв предметів малюкам пропонують скласти речення з кількох таких картинок. Самі картинки бажано робити кольоровими: дитина запам’ятовує, що сонечко — жовте, травичка - зелена, мишка сіренька і так далі. Мнемотаблиці діти сприймають як гру, можна попросити їх намалювати самим картинки для розповіді, це буде цікаво і весело. Ось чому і на дитячих шафах, і на ліжках, і біля рушничків вихователі розташовують картинки. Саме вони допомагають дитині запам’ятати свою шафу, ліжко, рушничок. Це ще один приклад мнемотехніки.

Звичайно, мнемотехніка – не єдиний спосіб зміцнення пам’яті дітей, і не варто обмежуватися тільки нею. Але вона відмінно допомагає розширити словниковий запас, розвинути уяву, сприяє розвитку словесної творчості дошкільників.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МНЕМОТЕХНІКИ В ОСВІТНЬОМУ

ПРОЦЕСІ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

2.1. Практика застосування мнемотехнічних прийомів як засобів розвитку словесної творчості дошкільників

Дошкільний вік синзетивний для розвитку дитячої творчості. Сучасні дослідники підкреслюють величезний вплив творчості на становлення повноцінної особистості, здібностей дитини, її потреб та мотивів поведінки. І саме дошкільний вік визначається вченими як особливо сприятливий для розвитку творчості, у тому числі й словесної.

Фахівці стверджують, якщо не працювати над розвитком дитячої творчості у дошкіллі, у майбутньому людина ніколи не буде творчою. Особливо це важливо для словесної творчості. Словесна творчість найбільш складний вид творчої діяльності дитини. На цей вид дитячої творчості впливає художня література. Читання і розповідання літературних творів дітям, заучування віршів, загадок, скоромовок є важливим засобом розвитку мовлення. У розповіді, в переказі, у виразному виконанні віршів, байок, творів фольклору відбувається збагачення мовлення дітей зразками засобів художньої літератури [7, с.4]. Але як показує практика роботи з дошкільниками процес заучування напам’ять віршів,складання розповідей складний, не цікавий для дітей. На думку багатьох науковців, актуальною проблемою розвитку зв’язного мовлення в дітей є недостатня обізнаність педагогів щодо використання та впровадження інноваційних та ефективних технологій, за допомогою яких можна сформувати відповідні навички. Та важливо не лише формувати в дітей відповідні знання, а й піклуватися про збереження їхнього здоров’я, оптимізувати запам’ятовування й мовленнєве відтворення інформації завдяки застосуванню новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій. Такою технологією є мнемотехніка як один із найефективніших способів засвоєння інформації, що запобігає інформаційному перенавантаженню.

Ураховуючи усі позитивні сторони технології мнемотехніки розпочали впроваджувати її в освітній процес нашого закладу. Мнемотехніка в дитячому саду, як результативний метод запам'ятовування, зазвичай, освоюється на простих прикладах. Тому для початку ознайомили дітей із мнемоквадратами - зрозумілими зображення, які позначають одне слово, словосполучення, його характеристики або просте речення. Потім поступово ускладнювали завдання, демонструючи мнемодоріжки - це вже квадрат з чотирьох картинок, з яких можна скласти невелику розповідь, два, три речення. І, нарешті, найскладніша структура - це мнемотаблиці. Вони являють собою зображення основних ланок, у тому числі схематичні, за якими можна запам'ятати і відтворити цілу розповідь або навіть вірш. Важливим моментом упровадження технології мнемотехніки є створення самим педагогом різноманітних мнемотехнічних продуктів: навчальних програм з використанням методик мнемотехніки,різноманітних тренажерів для поліпшення засвоєння нової інформації, розробки нових прийомів та способів ефективного засвоєння інформації тощо[2, с. 25]. Тому,зважаючи на це разом із батьками почали складати таблиці, до занять, свят, поступово до цього процесу, підключаючи і дітей. Таким чином, мнемотехніка сприяла не тільки розвитку пам'яті, але і фантазії дитини.

З метою забезпечення системи роботи з використання прийомів мнемотехніки розробили проект навчально – виховної роботи «Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі». Робота над проектом розпочалася з уточнення вимог програми «Я у Світі», визначення теми проекту. Чому саме обрали таку тему? Бо вона, дійсно, актуальна, близька для дошкільнят. Адже, одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї малої батьківщини – місця, де людина народилася.

Передбачивши орієнтовний термін для здійснення проекту, разом із педагогами провели діагностування знань, умінь та навичок дітей, які знадобляться їм для реалізації проекту. Залучення дітей до проектної діяльності відбувалося через створення проблемних ситуацій, які зацікавили дошкільників, викликали в них бажання взяти участь у проекті. Працюючи над проектом діти поглибили знання про рідне село, його історію, обереги; побут мешканців села; про природне довкілля рідного краю як цілісний живий організм; познайомилися з народними майстринями; робили елементарні зіставлення та висновки зі спостереження; разом із батьками збирали нову інформацію, прожили спільно свято. Легко відтворити, запам’ятати нову інформацію допомагали мнемотаблиці створені упродовж проекту. Проект сприяв підпорядкуванню усіх видів діяльності одній меті: створення умов для розвитку словесної творчості дошкільників за допомогою мнемотехнічних прийомів. Під час проекту доводилося вивчати різні правила, загадки, вірші. А робити це швидко, весело, цікаво допомагали прийоми мнемотехніки. Опорні малюнки дійсно захоплювали дітей перетворювали процес навчання на гру. Вони виконували роль плану – підказки, за яким дошкільнята розповідали вірш. І як результат, вірш запам’ятовується швидше, діти проявляють значний інтерес, отримують емоційне задоволення від складної роботи, тому що тепер усі, без винятку, могли розповісти, а значить усі молодці. І знову ж таки, малювали мнемотаблиці разом із дітьми. Під час такої діяльності виховні та навчальні завдання вирішуються в комплексі. Створення мнемотаблиць сприяло розвитку у дошкільників окоміру і дрібних м’язів руки , закріпленню назв кольорів, формуванню навичок взаємодії у ситуаціях спільної діяльності, розвитку соціальних емоцій і мотивів ( співчуття, співрадості,бажанню допомогти). Лише у тісній співпраці з родинами вихованців можна отримати бажані результати. Тому батьки були найперші помічники і у виготовленні наочності, і як учасники родинного свята. Щоб довести їм, що прийоми мнемотехніки дійсно дієві спланували і спільно з педагогами, батьками провели свято «Село моє, найкраще в світі». Широко використовували мнемотаблиці під час організації навчальних занять. Опорні схеми виконували роль плану підказки і дітям, дійсно, було значно легше і цікавіше будувати свою розповідь. З їх допомогою висловлювання дошкільнят ставали чіткими, зв’язними, послідовними (додаток 7). Упродовж проекту приділяли увагу не тільки навчальним заняттям, а і організації ігрової, трудової діяльності, індивідуальній роботі з дітьми. Напевно, кожен педагог знає, що для успішного виховання в дошкільників культурно – гігієнічних навичок необхідно використовувати цілу низку педагогічних прийомів. Перехід навичок у звички досягається систематичним повторенням їх в однакових або схожих умовах. З метою успішного вирішення цих завдань також застосовували прийоми мнемотехніки. Спочатку склала вірші, в яких описала послідовність процесів одягання, роздягання, умивання. Чому саме обрала віршовану форму? Бо із власного досвіду роботи вже давно переконалася, що вірші сприяють кращому запам’ятовуванню, впливають на розвиток словесної творчості дітей. Потім на основі віршів створила мнемотаблиці, які розмістили на кожній дитячій шафі у роздягальні, на ліжках у спальній кімнаті, біля умивальників. Такі мнемотаблиці з’явилися і у куточку природи, для закріплення навичок догляду за квітами ( додаток 7 ). Яскраві таблиці, цікаві віршовані рядки діти дуже швидко запам’ятовують і це значно полегшувало навчання, сприяло розвитку словесної творчості дошкільника.

2.2. Проект навчально – виховної роботи з дітьми старшої групи « Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі»…………………………………

Тривалість проекту: – 10 днів.

Мета проекту

Освітня: поглибити знання дітей про рідне село, його історію, обереги; побут мешканців села; про природне довкілля рідного краю як цілісний живий організм; познайомити з народними майстринями; навчати шанувати земляків, які уславили рідний край; знаходити можливості використання нетрадиційних технік для створення оригінального та виразного образу ; формувати перші наукові, народознавчі та історичні поняття, національну свідомість, самосвідомість, емоційно – пізнавальну активність дітей.

Розвивальна: розвивати та підтримувати стійкий інтерес до природи, її об’єктів, робити елементарні зіставлення та висновки зі спостереження; активізувати словник дітей новими словами: образними виразами, приказками, примовками, народними прикметами.

Соціалізуюча: виробляти у дітей власний погляд на події, позитивні емоції;створити умови для реалізації пізнавальної і соціальної активності дітей.

Виховна: прищеплювати любов до рідного краю; виховувати бажання бути щирим, гостинним, добрим, мудрим, щедрим, чесним; виховувати естетичні почуття , та формувати естетичний смак.

Характеристика проекту

- За домінуючою діяльністю: пошуково – інформаційний;

- За тривалістю – середньої тривалості;

- За кількістю учасників – колективний;

- За характером контактів – у межах групи .

База реалізації : Біланівський дошкільний навчальний заклад ( ясла – садок) «Дюймовочка»,Вирівської сільської ради.

Учасники та співучасники проекту: діти, батьки, вихователі.

Тривалість циклу – 10 днів.

ВИСНОВКИ

Власна методична розробка на тему «Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників» була апробована упродовж 2016- 2017 навчального року, затверджена науково-методичною радою науково-методичної установи «Районний методичний кабінет» відділу освіти Білопільської районної державної адміністрації 02.02.2017р. Методична розробка складається з теоретичної частини (інформація відповідно до теми, список використаних джерел) та практичної (проекту навчально – виховної роботи з дітьми «Ми в подорож рушаємо по рідній нам землі»; конспектів занять, сценарію родинного свята; пам’ятки для вихователя щодо виховання в дошкільників культурно – гігієнічних навичок, закріплення навичок догляду за квітами з використанням прийомів мнемотехніки;пам'ятки для батьків щодо вивчення вірша напам’ять з використанням прийомів мнемотехніки ; мнемотаблиць з різних лексичних тем для заучування віршів, переказів, складання розповідей та інше;).

Сучасні вимоги європейського рівня розвитку освіти сприяють вільному вибору засобів навчання та максимальній самореалізації в умовах психологічного комфорту. Забезпечення якості дошкільної освіти залежить від впровадження методик в основу яких покладено особистісно орієнтований підхід до виховання та навчання дітей. Актуальною проблемою психолого – педагогічної науки стають методики ефективного засвоєння різноманітної інформації. Мнемотехніка є одним із найефективніших методів засвоєння інформації та попередження інформаційного навантаження. Важливим моментом упровадження технології мнемотехніки у навчально – виховний процес є створення самим педагогом різноманітних мнемотехнічних продуктів: навчальних програм, проектів навчально – виховної роботи з використанням методик мнемотехніки, розробки нових прийомів та способів ефективного засвоєння інформації. Для полегшення створення відповідних мнемотехнічних навчально – методичних матеріалів, згідно із рекомендаціями спеціалістів, доцільно провести обмін досвідом з колегами, що сприятиме ефективній продуктивності діяльності та пошукам оптимальних варіантів розв’язання проблематики з теми. Із огляду на вищезазначене методична розробка «Мнемотехніка – засіб розвитку словесної творчості дошкільників» є актуальною. Прийоми мнемотехніки в результаті систематичної роботи вихователя, сприяли збагаченню словникового запасу та розвитку словесної творчості дошкільника з даної теми. За результатами моніторингу до і після впровадження проекту підвищився високий рівень мовленнєвої компетентності старших дошкільників. На початковому етапі обстеження рівня розвитку зв’язного мовлення, комунікативних умінь, словникового запасу з теми проекту високий рівень мали - 16% дітей; достатній - 52% ; середній -16%; низький - 16%. Кінцеві результати мали істотні зміни : високий рівень мали - 33% дітей; достатній - 51% ; середній -16%; низький - 0%.

Список використаних джерел

1. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»( нова редакція). У 2ч. Ч.ІІ. Від трьох до шести ( семи) років/Аксьонова О.П., Аніщук А.М., Артемова Л.В.[ та ін.] наук. кер. О.Л.Кононко.- Київ: ТОВ «МЦФЕР-Україна,2014.-452с. 2. Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти: навчально – методичний посібник / Г.А.Чепурний. – Тернопіь:Мандрівець,2015.–52с. 3. Проектні технології у дошкільному навчальному закладі/упоряд. БураковаЮ.Д.–Х.:Вид.група«Основа»,2009.-204с. 4. Большова,Т.В. Вчимося по казці. Розвиток мислення дошкільників за допомогою мнемотехніки. СПб.,2005. 5. Поезія для найменших. Навчально – методичний посібник/Укладачі:Ковтун Є.Ф., Ващенко Л.В.- Суми: Ніко – 2014. 6. Малетина Н.С., Пономарьова Л.В. Моделювання в описової мовлення дітей із ЗНМ / Дошкільне виховання. 2004.№6. С. 64-68. 7. На допомогу методичній службі:Інструктивно – методичні матеріалина допомогу методистам, які опікуються дошкільною освітою/Укладач: Міщенко Л.Б. – Суми:. Ніко, - 2014. – 152 с. 8. Літературно - художня діяльність дошкільників за програмою «Я у Світі»: Навч. - метод. посіб. /Укладач Ковтун Є.Ф. – Суми :СОІППО, 2010, -42с. 9. Гавриш Н.В.Пізнавальний аспект проблеми розвитку словесної творчості дошкільників// Професійна творчість: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. - Вип.16. - К.-Запоріжжя,1999. - С.38-43. 10. Проектна технологія у діяльності дошкільного навчального закладу:Збірка/ За ред. Міщенко Л.Б. – Суми СОІППО. – 2010. – 60 с. 11.Виховуємо маленьких патріотів. Навчально – методичний посібник . Частина І/ Укладачі Є.Ф. Ковтун, Л.Б. Міщенко – Суми: Ніко, 2015. – 88с 12.Виховуємо маленьких патріотів. Навчально – методичний посібник . Частина ІІ / Укладачі Є.Ф. Ковтун, Л.Б. Міщенко – Суми: Ніко, 2015. – 80с. 13.Екологічна освіта дошкільників/ Укладач: Ковтун Є.Ф., - Суми: СОІППО.- 2012,64 с. 14.Пошуково – дослідна робота у ДНЗ/ Укладач: Ковтун Є.Ф., - Суми: Ніко - 2012, 52 с.

Семінар для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Співпраця дошкільного закладу та родин вихованців в процесі організації ігрової діяльності дошкільників»

Дата проведення: 23 .01.2015 р.

Місце проведення: ігрова кімната.

Мета: збагатити знання педагогів щодо форм, методів та способів роботи з родинами вихованців стосовно організації ігрової діяльності з дошкільниками.

План

1.Особливості організації ігрової діяльності дошкільників.

2.Форми, методи та способи роботи з родинами вихованців стосовно організації ігрової діяльності з дошкільниками.

2.1.Вправа «Діжка ідей».

2.2. Ігрова діяльність. Поради батькам.

3. Презентація вихователями форм роботи з батьками з організації ігрової діяльності.

1.Особливості організації ігрової діяльності дошкільників.

Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки

Гра - це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин.

Гра посідає чільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. Завдання і зміст ігрової діяльності визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні - освітня лінія «Гра дитини», чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Я у Світі» «Дитина» («Граючись – зростаємо»), «Впевнений старт» («Ігрова діяльність»).

Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.

Умовно виділяють два класи ігор:

ü Ігри з ініціативи дітей(творчі);

ü Ігри з ініціативи дорослого з готовими правилами(дидактичні, рухливі).

Творчі ігри становлять найбільш насичену типову групу ігор дошкільнят. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображаючи здебільшого навколишнє життя, діяльність та відносини людей.

Творчі ігри, в свою чергу, поділяються на:

ü Сюжетно-рольові ігри;

ü Театралізовані ігри;

ü Ігри-драматизації;

ü Конструкторські ігри.

Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:

1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.

2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.

Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні:

- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;

- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;

- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;

- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

від дорослих, один від одного. Багато з них передається від покоління до покоління, однак вихователі, обираючи гру, обов’язково мають врахувати вимоги сучасності.

Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей

Педагогічне керівництво іграми дітей передбачає необхідність ураховувати основні вікові та індивідуальні особливості їхнього розвитку, а також розвитку їхньої ігрової діяльності в усі вікові періоди. Як стверджують психологи, без знань внутрішніх законів розвитку гри як діяльності намагання управляти нею можуть зруйнувати її.

Для успішного керівництва іграми дітей вихователь повинен володіти різноманітними вміннями, найважливішими серед яких є:

1) аналітичні — вміння аналізувати і діагностувати рівень розвитку ігрової діяльності групи загалом і кожнім дитини зокрема. Для цього вихователь має постійно спостерігати за іграми дошкільників у своїй групі;

2) проектувальні (конструкційні) — вміння проектувати рівень розвитку ігрової діяльності дітей у передбачуваній часовій перспективі;

3) організаторські та комунікативні — вміння організовувати дітей, щиро цікавитися їхньою грою, за необхідності включатись у неї у головних або другорядних ролях, впливати на перебіг гри пропозицією, порадою, запитанням тощо.

Ігрова діяльність дітей у кожному віковому періоді має свої особливості, що передбачає використання специфічних форм і методів педагогічного керівництва нею. Водночас воно повинно відповідати таким загальним особливостям:

1) планомірне педагогічно активне формування практичного досвіду дитини. Сутність його полягає в тому, щоб у процесі гри дошкільники на основі своїх вражень засвоювали зміст дій людей, призначення предметів, ставали активними учасниками пізнання дійсності;

2) виокремлення під час організації навчальних ігор (ігор-занять, ігор-інсценувань, демонстрації зразка ігрових дій, ігор-драматизацій) головного. У цьому процесі дитина вчиться переводити свій реальний життєвий досвід в ігровий умовний план, ставити перед собою ігрові завдання і вирішувати їх;

3) своєчасне оновлення ігрового середовища, підбір іграшок та ігрового матеріалу, зміст якого покликаний відтворити в пам’яті дитини недавні враження, спрямувати її на самостійне вирішення ігрового завдання, спонукати до різних способів відтворення дійсності;

4) організація спілкування з дітьми, спрямованого на формування прогресивних для кожного вікового періоду ігрових способів дій. Створюючи проблемні ситуації, вихователь має використовувати непрямі прийоми (порада, запитання, підказка тощо) для впливу на задум гри, розвиток сюжету, ускладнення способів відображення дійсності. За необхідності він включається у гру як рівноправний партнер, видозмінюючи ігрове середовище, коригуючи рольові стосунки.

Для збагачення ігрової діяльності дітей молодшого дошкільного віку вихователь повинен сприяти сталості задуму гри, розвитку його у певний сюжет, має вчити дошкільнят гратися поруч, а згодом і разом. Одним із основних прийомів педагогічного впливу є його рольова участь в іграх, що надає діям дітей цілеспрямованості і змістовності, сприяє їх об’єднанню для спільної гри, збагачує ігрові задуми, дії. Його запитання, звернені до дітей як до персонажів, сприяють становленню сюжетно-рольової гри, оскільки вони зі збагаченням гри різноманітними діями, виникненням сюжету починають словами позначати свої ролі.

Якщо діяльність дитини перебуває на рівні предметних ігор, необхідно подбати про спеціальне навчання їх ігровим діям, елементам ігрової поведінки. Для цього використовують такі педагогічні прийоми, як пропозиція вихователем готового сюжету різної складності, демонстрація зразка ігрової дії, використання у грі разом з іграшками предметів-замінників. Активність дітей розвивають яскраві іграшки, що імітують знайомі їм реальні предмети. Предметні іграшки повинні відповідати за величиною (наприклад, набір лялькових меблів і ляльок) розміру руки дошкільника, його зросту.

У роботі з дітьми середнього дошкільного віку вихователь має орієнтуватися на збагачення змісту їхніх ігор, формування різних способів рольової поведінки, вміння підтримувати дружні стосунки. Включаючись у спільну гру дітей або інсценуючи певний ігровий сюжет, вихователь сприяє формуванню вміння співвідносити назву ролі з відповідними їй діями й атрибутами, виокремлювати паралельні та взаємодоповнювальні ролі, різні типи стосунків між рольовими позиціями (управління, підкорення, рівноправності). Використання ним різноманітних прийомів (запитання, поради, бесіди про зміст гри, розподіл ролей у ній тощо) забезпечує формування у дітей уміння організовувати спільні ігри.

У середньому дошкільному віці взаємини дітей концентруються навколо ролі й дотримання правил, до яких вона зобов’язує. Важливо, щоб ці правила орієнтували на утвердження високоморальних людських стосунків і почуттів.

Ігрова діяльність дітей старшого дошкільного віку мін бути спрямована на формування їхніх умінь спільно вибудовувати і розвивати сюжет, розуміти партнерів по грі ти узгоджувати свої дії з їхніми. Із цією метою вихователь може використовувати:

— спільний почерговий переказ казки або оповідання. Педагог у певний момент змінює розповідача, за необхідності нагадує подальший розвиток подій;

— спільне придумування казки або оповідання, які пізніше використовують як ігрові сюжети. Важливо, щоб залучені до реалізації цього завдання симпатизували одне одному, мали приблизно однаковий рівень ігрової діяльності;

— спільне розігрування сюжету казки або оповідання після того, як діти запам’ятали його. Це є необхідною умовою збагачення їхнього досвіду елементарної рольової поведінки. Добре знаючи дітей, вихователь вчить їх по-різному комбінувати (фантазувати, уявляти тощо) елементи ігрового сюжету.

Педагогічна цінність гри значною мірою залежить від ефективності вирішення у ній ігрового завдання. Кінець гри, казки обов’язково має бути емоційним. Водночас діти повинні розрізняти свої обов’язки у грі і в буденному житті, вчитися переключатися із гри на реальні справи. Головне, щоб з кожним днем вони ставали самостійнішими, ініціативнішими, розширювали своє бачення світу і себе в ньому.

Організація ігрової діяльності.

Протягом дня діти мають можливість гратися чотири рази: до сніданку (5-20 хв), між сніданком та заняттями (5-10 хв), на відкритому повітрі (1год.-1год.30хв), після денного сну(20-40хв).

Ігри до сніданку розпочинаються з приходом дитини до дитячого садка, перериваються сніданком і тривають до початку занять. Завдання вихователя в цей період – так раціоналізувати педагогічний процес, щоб мати можливість організувати гру дітей в найефективніших формах, активно вплинути на її хід, взаємини дітей. Ігри після сніданку мають узгоджуватися з характером та змістом подальших занять. Обов’язково слід проводити малорухливу гру між заняттями. На відкритому повітрі діти можуть продовжувати гру, розпочату раніше, якщо вона їх зацікавила. Організовуючи ігри на відкритому повітрі слід враховувати такий природний чинник, як сезонність.

Під час планування роботи на день вихователю слід використовувати різні ігри, бути поруч з дітьми, бути товаришем, консультантом, а не стояти осторонь. Щоб правильно організувати ігрову діяльність, вихователь має, вивчивши ігрові інтереси та рівень розвитку творчих ігор своїх вихованців, скласти перспективний план розвитку ігор на місяць, вказавши теми ігор, обсяг та шляхи їхнього розвитку.

2. Форми, методи та способи роботи з родинами вихованців стосовно організації ігрової діяльності з дошкільниками.

В даний час актуальними завданнями продовжують залишатися індивідуальна робота з сім'єю, диференційований підхід до сімей різного типу, турбота про те, щоб не упустити з поля зору і впливу спеціалістів не тільки важкі, але й не зовсім благополучні в якихось конкретних, але важливих питаннях сім'ї.

Відвідування сім'їдитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється на формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь узгодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому-то прийти в гості. Значить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Слід забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, укладу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, принишклий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат сім'ї.

День відкритих дверей,будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями виховно-освітньої роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти тих батьків, що прийшли . Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін). Після екскурсії й перегляду завідуюча й методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхні враження, відповідають на виниклі питання.

Бесідипроводяться як індивідуальні, так і групові. І в тому і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значущий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації. Зазвичай складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у вирішенні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему «Як вчити з дітьми вірш».

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи і прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат і ін.

Загальні батьківськізбори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання організації ігрової діяльності і проблеми літнього оздоровчого періоду і т.д. На загальні збори можна запросити лікаря, юриста, дитячого письменника. Передбачаються виступ батьків.

Групові зборівпроводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншим можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, «Організація ігрової діяльності дошкільника в родині»

Батьківські конференції.Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається «для затравки», щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикується і конференції міського, районного масштабів. До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, що відображають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів сімей.

В даний час, у зв'язку з перебудовою системи дошкільного виховання, практичні працівники ДНЗ шукають нові, нетрадиційні форми роботи з батьками, засновані на співпрацю і взаємодію педагогів і батьків. Наведемо приклади деяких з них.

Сімейні клуби.На відміну від батьківських зборів, в основі яких повчально-навчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості.

2.1.Вправа «Діжка ідей».

Вихователі на індивідуальних картках записують традиційні форми роботи і кидають їх у «Діжку», потім зачитують їх, розповідають, як можна цю форму провести нетрадиційно. Активізувати батьківську громаду.

2.2.Ігрова діяльність. Поради батькам.

Освітні завдання:

- створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей;

- використовувати різні види ігор, навчати розрізняти їх за змістом, характерними особливостями;

- стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;

- створювати передумови розвитку сюжетно-рольової гри;

- допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв'язки ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;

- граючи з дитиною, активізувати її уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;

- спонукати дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані, зісхваленням ставитися до включення в сюжет гри;

- сприяти виникненню в грі дружніх, партнерських відносин та ігрових об’єднань за інтересами.

Поради батькам:

- купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці, пам’ятайте про негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей;

- виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;

- цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте в цей досвід в сімейному колі;

- спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;

- читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;

- влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету;

- оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов’язаних з проявом агресії, жорстокості, аморальних вчинків.

3. Презентація вихователями форм роботи з батьками з організації ігрової діяльності.

Підведення підсумків роботи семінару.

Семінар для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Теоретичні основи екологічного виховання дітей дошкільного віку »

Дата проведення: 22 .09.2015 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: збагатити знання педагогів щодо історії розвитку екології як науки; наукові поняття та провідні ідеї в галузі екології.

План

1.Історія розвитку екології як науки.

2.Наукові поняття та провідні ідеї в галузі екології.

3.Система роботи з екологічного виховання у різних вікових група.

Хід

1. Історія розвитку екології як науки.

Слухачам пропонується матеріал, де вони повинні знайти визначення «екологія», завдання екології як науки (Виступ завідувача ).

2.Наукові поняття та провідні ідеї в галузі екології.

( Виступ вихователя Омельченко М.Е.)

3.Система роботи з екологічного виховання у різних вікових група.

( Виступ вихователя Яременко О.М.)

4.Презентація екологічних ігор для дітей старшої підгрупи.

5.Підведення підсумків роботи семінару.

Вправи «Зворотній зв'язок» , «Мікрофон».

Семінар – практикум для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Методи роботи по вихованню екологічної культури дошкільників» Заняття 1. «Наочні методи: спостереження у природі; використання ілюстративного матеріалу;технічні засоби навчання; моделювання»

Дата проведення: 18 .12.2015 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: збагатити знання педагогів про наочні методи, які ознайомлюють дошкільників з природою за допомогою зорового сприймання, особливостями застосування даних методів в ході практичної роботи

Форма проведення: лекція, дискусія , моделювання.

Попередня робота: підготовка відеороликів з екологічного виховання, підбір ілюстративного матеріалу.

План

1.Спостереження як провідний метод в ознайомленні дітей з природою.

Доповідач: Ващенко Л.В., завідувач .

2.Особливості використання ілюстративного матеріалу при ознайомленні з природою.

Доповідач: Яременко О.М., вихователь.

3. Технічні засоби навчання та моделювання як сучасний наочний метод ознайомлення дошкільників із природою.

Доповідач: Омельченко М.Е., вихователь. Хід

1. Спостереження як провідний метод в ознайомленні дітей з природою

2

Провідним методом в ознайомленні дітей з природою є спостереження. Спостереження в дошкільному віці є складною пізнавальною діяльністю і має дійовий характер. Важливе значення в процесі спостереження має слово. У ознайомленні дітей з природою використовують різні види спостережень за тривалістю: епізодичні, короткотривалі і тривалі, систематичні.

За дидактичною метою: - первинні (мають на меті створити перше уявлення про найбільш характерні властивості об’єкта, дати дітям цілісне враження); - повторні ( пов’язані з виявленням нових особливостей у будові , у поведінці і пристосуваннях тварин і рослин, з закріпленням раніше здобутих знань); - заключні ( мають на меті дати певне уявлення про зміни, що відбуваються в природі за відповідний проміжок часу (пори роки).

За способом організації: - планові ( за планом вихователя, продумані); - за ініціативою дітей; - колективні; - індивідуальні.

Структура спостереження

Перший етап – підготовчий. Мета – викликати у дітей інтерес до спостереження.

Другий етап - початок спостереження. Мета – зосередити увагу дітей на спостережуваному об’єкті ( Використання сюрпризності ).

Третій етап - основний . Мета – дати конкретні уявлення про об’єкт , робити перші узагальнення.

Четвертий етап – заключний. Мета – підведення підсумків спостереження.

Послідовно проводити розгляд об’єктів допоможуть такі схеми( за Н.Ф. Яришевою)

Схема спостереження тварин

1. Особливості зовнішнього вигляду.

3

2. Особливості поведінки ( як рухається, чим живиться, повадки), зв'язок між будовою і способом життя, до якої групи належить тварина, комаха, птах і т. д).

3.Значення тварини в житті природи і людини.

4.Інтерпретація сприйнятого з урахуванням досвіду і знань дітей.

Схема спостереження рослин

1.Особливості зовнішнього вигляду.

2.Умови життя рослини, зв'язок між будовою і способом життя, до якої групи належить ( лісова рослина, лучна і т.д.)

3. Значення рослини в житті природи і людини.

4. Інтерпретація сприйнятого з урахуванням досвіду і знань дітей.

Спостереження – милування – триває не більше 5 -7 хвилин, спрямоване на емоційно – чуттєву сферу дошкільників.

Спостереження – досліди – спрямовані на емоційну та інтелектуальну сферу Це не є пошуково – дослідницька діяльність, так . як , діти не висувають припущень, не стверджують їх, а просто , спостерігаючи за об’єктом , відкривають для себе щось нове.

Спостереження – міркування – спонукають дітей до креативу, вчать розмірковувати, робити узагальнення ( Уявити ситуацію, коли шпак поміняється будинком із бджолою або собакою , тощо).

Проведення спостереження вимагає умілого керівництва. Важливо правильно визначити освітні завдання, намітити пізнавальну та виховну мету. Наприклад : вчити дітей пізнавати айстри різних кольорів, вербалізувати його ( білі ,червоні, рожеві тощо,) відшукувати подібні кольори у довкіллі. Успіх у проведенні спостереження залежить від того, які будуть створені умови для спостереження . Важливо обирати такий об’єкт , в якому найповніше виявлені ті якості, на які хоче звернути увагу вихователь, наприклад, групу дерев, в яких найбільш яскраво виявлені ознаки золотої осені. Перед початком спостереження треба поставити мету: зараз ми підемо на ділянку і подивимося, на яких деревах найбільше з’явилося жовтого листя. Широко використовують під час спостереження запитання. За допомогою запитань вихователь ставить перед дітьми завдання. У групах молодшого дошкільного віку запитання вихователя спрямовані , переважно, на визначення властивостей, якостей об’єктів. Пояснення для дітей старшого дошкільного віку повинні підводити дітей до встановлення висновків, узагальнень. Також із старшими дошкільниками проводяться спостереження за відмінністю і подібністю. У ході спостереження діти повинні відчути ставлення самого вихователя до спостережуваних явищ природи.

Закінчується спостереження по – різному: віршем, піснею, грою, збиранням природного матеріалу.

2.Особливості використання ілюстративного матеріалу при ознайомленні з природою

У ДНЗ використовують такі види ілюстративного матеріалу:

· Предметні картинки

· Сюжетні картинки

· Ілюстрації з книг

· Пейзажні картини видатних художників

· Репродукції натюрморту

Картини досить часто використовують для збагачення, закріплення і уточнення уявлень про природні об’єкти . Сприймання статичного зображення певної тварини на картині створює умови для уточнення дитячих вражень картина служить засобом створення уявлено про природні об’єкти в тих випадках, коли не можна показати їх дітям в реальному вигляді.

Картини, що відображають природні об’єкти повинні викликати у дітей чуттєві образи, близькі до сприймання дійсності, тобто вони мають бути виконані реалістично, художньо. У молодшому дошкільному віці вихователь навчає дітей розглядати картину, відповідати на запитання в кінці пояснює зміст картини. Пізніше організовує колективне сюжетоскладання. З дітьми старшого віку корисно проводити порівняння тварин на картинах, вчать складати короткі описи картин самостійно.

Презентація ілюстративного матеріалу (домашнє завдання).

3. Технічні засоби навчання та моделювання як сучасний наочний метод ознайомлення дошкільників із природою.

Діафільми, кінофільми, відеофільми відносять до технічних засобів навчання. Вони використовуються як засоби збагачення. Уточнення, закріплення уявлень дітей про природні явища. Діафільми мають деякі переваги над картинами, але не замінюють їх. Сприймання дітьми діафільмів більш емоційне, ніж сприймання картин. Відеофільми, кінофільми дають дітям реальні уявлення про природні об’єкти. Сучасними наочними методами є використання мультимедійних систем, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Саме завдяки їм вихователь може зафіксувати та продемонструвати те, що не вдається спостерігати на території ДНЗ. Метод моделювання використовуємо у тому разі,коли не можемо спостерігати за тим чи іншим явищем у природі, наприклад повінь, землетрус. Тоді моделюємо ці явища і таким чином даємо дошкільникам уявлення про них.

Практичне вправляння педагогів :моделювання явища землетрус, повінь.

Заняття 2. «Практичні методи: праця дітей; нескладні досліди; ігри природознавчого характеру»

Дата проведення:25 .01.2016 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: збагатити знання педагогів про практичні методи, вміння застосовувати їх у роботі з дітьми.

Форма проведення: лекція, дискусія , презентація нескладних дослідів.

Попередня робота: підготовка обладнання для проведення дослідів, підбір ігор природознавчого характеру.

План

1.Праця дітей, як один з основних практичних методів ознайомлення дітей із природою.

Доповідач: Ващенко Л.В., завідувач .

2.Особливості організації дослідницької діяльності з дітьми різновікової групи.

Доповідач: Яременко О.М., вихователь.

3.Ігри природознавчого характеру.

Доповідач: Омельченко М.Е., вихователь.

4. Презентація нескладних дослідів.

Учасники семінару.

Хід

1.Праця дітей, як один з основних практичних методів ознайомлення дітей із природою.

Праця в природі розглядається як один з основних методів оз­найомлення дошкільників з природою. Результати численних теоре­тичних та експериментальних досліджень свідчать про те, що під впливом праці розвиваються всі розумові і фізичні сили людини. Цінність праці в природі полягає в тому, що дитина в процесі трудової діяльності взаємодіє з реальними об'єктами природи, а це створює найкращі можливості для формування реалістичних уявлень про об'єкти природи, зв'язки між ними. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв'язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком.

Праця об'єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути, несвоєчасно политі рослини під час спеки за­сихають.

Види праці

· Вирощування рослин

· Догляд за тваринами

· Природоохоронна робота

Основними формами організації праці дітей дошкільного віку в дитячому садку є:

· трудові доручення

· чергування

· колективна праця

Трудові доручення. За змістом та організаційною структурою доручення є найдоступнішою і найпоширенішою формою організації дитячої праці. Сутність їх полягає у покладанні на індивіда, групу певних обов'язків, виконання певних завдань. Вони мають чітку спрямованість на результат.

Залежно від критеріїв виокремлюють такі види доручень:

Ø за складністю: складні та прості;

Ø за тривалістю: короткочасні, епізодичні та тривалі;

Ø за характером організації дітей: індивідуальні та групові.

Чергування– це найбільш організована форма трудової діяльності дітей. Воно полягає у систематичному виконанні дитиною трудових обов'язків стосовно своїх одногрупників. Чергування суттєво стимулюють розвиток дитини, адже вони вимагають немалих зусиль і напружень, що зумовлює її фізичне зміцнення, набуття знань про властивості та якості різних предметів, виробляє усвідомлення значущості своєї праці, навички роботи на конкретний результат. У куточку природи чергують старші дошкільники.

3

Під час навчання дітей доглядати за рослинами і тваринами слід використовувати різноманітні прийоми: особистий приклад, показ , пояснення, нагадування, переконання.

Порядок призначення чергового

Об’єднуючи дітей для чергування, слід враховувати навички, захоплення, особливості поведінки та взаємовідносини. Бажано призначати чергових щодо кожного об’єкта окремо: догляд за рослинами, рибами, птахами, тощо.

Спочатку діти чергують по одному дню, а поступово, оволодіваючи навичками, можуть чергувати й більш тривалий термін – протягом двох – трьох днів. Список чергових складають на кожний місяць. Наявність чергових не виключає індивідуальних доручень щодо догляду за тваринами, наприклад, допомогти черговим, якщо виникли ускладнення, замінити хворого товариша, принести корм, тощо. Організовуючи чергування важливо чітко розподіляти обов’язки між черговими, щоб кожна дитина знала свою ділянку роботи.

Спільна трудова діяльність дітей ( колективна праця)

Використання цієї форми організації трудової діяльності дітей можливе у старшому дошкільному віці. Вона може об'єднувати всіх дітей групи і бути колективною (прибирання кімнати або майданчика, робота на клумбі та ін.). Колективній праці властиві спільна мета, відповідальність за результат, розподіл праці між учасниками, залежність їх один від одного.

Об'єднання дітей для колективної праці є ефективним за наявності у них досвіду співробітництва, належного оволодіння навичками конкретних видів праці.

Систематичність залучення дітей до трудової діяльності забезпечують різні її форми організації. Дослідники виокремлюють такі види колективної праці, як праця поруч, загальна і спільна праця.

Праця поруч — форма організації трудової діяльності, за якої діти незалежно один від одного, одночасно виконують індивідуальні завдання. У процесі роботи поруч виникає безпосереднє спілкування, яке часто спонукає дітей до надання допомоги одне одному, створює сприятливі умови для виховання доброзичливих стосунків. Цей спосіб організації трудової діяльності є проміжним етапом до колективної праці.

Загальна праця — форма організації колективної діяльності дітей, яку характеризують спільні мета і результат. Загалом трудовий процес розгортається як індивідуальний. Наприклад, дітям необхідно прибрати стелаж з іграшками. Для цього вони повинні виконати конкретні завдання: одна дитина витирає іграшки, друга — полички, третя — лялькові меблі, а спільним результатом буде порядок на стелажі. Значущість кожного окремого результату і зв'язок його з іншими виявляється тільки після закінчення всього процесу діяльності.

Спільна праця — складний різновид колективної діяльності, що передбачає досягнення спільного результату шляхом виконання послідовних трудових дій над певним об'єктом, який переходить від одного учасника трудового процесу до іншого. Всі трудові дії при цьому мають певну завершеність (наприклад, прибирання снігу на майданчику передбачає такі послідовні трудові дії, як згрібання, наповнення ящиків, перевезення). Цей вид колективної праці використовують у старшому дошкільному віці, він потребує чіткої організації. Під керівництвом вихователя діти попередньо обговорюють суть і послідовність дій, з урахуванням складності трудових операцій визначають кількість учасників для кожної з них, розподіляють дії між учасниками, враховуючи їхні бажання і можливості.

Різноманітна праця в природі доставляє дітям багато радості і сприяє всебічному розвитку. Вона розширює кругозір дітей, сприяє розвитку у дітей спостережливості і допитливості, викликає інтерес до об’єктів природи, до праці людини, повагу до людей . У процесі праці формуються практичні навички догляду за рослинами і тваринами, що живуть на ділянці, розвиваються інтелектуальні вміння: планувати роботу, підбирати матеріали та інструменти, намічати послідовність операцій, розподіляти за часом між учасниками праці, оцінювати результати.
Праця в природі створює сприятливі умови для розвитку фізичного розвитку дітей, оскільки в більшості випадків вона проходить на повітрі, різноманітна за своїм характером, а це сприяє розвитку руху, зміцненню нервової системи. У праці задовольняються естетичні потреби дітей. Посильна і цікава робота приносить їм радість, а це – основа для виховання в подальшому бажання трудитися, стійкого інтересу до праці. Праця в природі лише в тому випадку має виховно-освітнє значення, якщо його організація і зміст відповідають певним педагогічним та гігієнічним вимогам.
Педагогічні вимоги до праці:
1. Організація різноманітного за змістом праці.
2. Формування практичних навичок і умінь в єдності зі знаннями.
3. Усвідомленість праці, що передбачає розкриття перед дитиною його мети, результатів, способів досягнення.
4. Трудова діяльність систематично ускладнюється.
5. Трудова діяльність повинна бути регулярною.
Гігієнічні вимоги до праці:
1. Праця має бути посильним.
2. Тривалість праці:
молодша група – 5-7 хвилин;
середня – 10-15хвилин;
Старша – 10-25 хвилин;
3. Необхідно забезпечення правильної пози дітей у працю і чергування видів праці.
4. Знаряддя праці повинні відповідати гігієнічним вимогам і правилам охорони життя і здоров’я дітей.
5. Інвентар повинен бути не іграшковим, а справжнім.
6. Працювати вранці або ввечері, а не в жаркі години дня.
7. Категорично забороняється давати дітям для роботи те, що може створити найменшу небезпеку отримання травм або чинити несприятливий вплив на їх здоров’я або фізичний розвиток.
Обладнання для праці дітей необхідно для того, щоб правильно організувати діяльність дітей у всі сезони. Предмети праці повинні бути зручні для дітей, мати привабливий вигляд, виготовлятися з легкого, достатньо міцного матеріалу. Для прибирання ділянки, роботи на городі і квітнику використовується наступний інвентар:
1. Лопати для перекопування землі.
Лоток лопати: 15-13 см
Довжина ручки: 75 см
2. Дерев’яна лопата для розчищення снігу:
Довжина: 80 см – 1 м
Лоток: 12-14 см
Діаметр ручки: 2 див.
3. Граблі дерев’яні для згрібання листя.
4. Залізні граблі для розпушування ґрунту, вирівнювання гряд.
Кількість зубів – 7
Висота зубів – 5 см
Довжина гребінки – 20-22 см
Довжина граблів – 100 – 110 см
Діаметр ручки – 2-3 див.
5. Мітла для очищення ділянки від сміття та сухого листя.
Довжина – 1 м.
Діаметр – 2-3 див.
6. Носилки з бортиками для перенесення землі, піску, опалого листя
Довжина – 20-25 см
Ширина – 20 см Висота бортика – 3-4 см
Довжина з ручками – 100-110 див.
7. Тачки для перевезення землі, піску, опалого листя.
Висота бортів – 20 см
Довжина з ручками – 100 см
Діаметр коліс – 12 див.
8. Трамбівка для снігу
9. Движок для згрібання снігу
10. Металеві Скребки
11. Санки, корзини, ящики для перевезення снігу на санах.
12. Відра – 1,5-2 л.
13. Лійки – до 2 л.
14. Совки для викопування і посадки рослин, для підгортання і розпушування грунту.
Довжина лотка – 10 см
Ширина – 7-8 см
Довжина совка-16-20 див.
15. Ручні цапки «кішки» для розпушування землі.
Інвентар, використовуваний дітьми в процесі трудової діяльності в природі зберігається на ділянці дитячого садка в шафі, де зроблені полиці, зручні для дітей.
У кожній віковій групі визначено види та змісту трудової діяльності дітей, завдання якої вирішуються в процесі праці.
Трудова діяльність дітей у молодшій групі по всіх сезонах:
В городі і квітнику:
• Посадка великих насінин на готові грядки (цибуля, горох, боби).
• Полив грядок, клумб.
• Збір врожаю на городі (морква, цибуля).
• Збір насіння квітів.

2.Особливості організації дослідницької діяльності з дітьми різновікової групи.

До практичних методів також відносимо нескладні досліди. Дослід є видспостереження, що організовується у спеціально створених умовах і передбачає пошукові дії дітей.

Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику пе­реконуючи силу, знання, яких набувають діти, мають особливу до­казовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забез­печується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обгрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максималь­ній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає ха­рактеру мислення дошкільників.

У елементарні досліди для дітей треба вводити такі явища, об'єкти природи, які наочно виражені, зв'язки між якими доступ­ні осмисленню дітьми. Це встановлення зв'язків між станом води і температурою повітря, встановлення захисних властивостей сні­гу, залежності росту рослин від зміни тепла, світла, добрив, воло­ги тощо.

Не можна проводити з дітьми дослідів, у результаті яких живі істоти гинуть.

Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.

Перший етап — підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»

Другий етап — початок досліду: обговорення умов і вису­вання припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають то­му, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій — з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»

Третій етап — хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

Четвертий етап — заключний: обговорення наслідків до­сліду.

Найбільше дослідів у дитячому садку проводиться з метою ви­вчення властивостей об'єктів неживої природи: води, повітря то­що. Легко переконати дітей шляхом досліду у перетворенні води на лід і льоду на воду, у перетворенні води на пару. Можна про­демонструвати дітям дослід, який переконає їх у властивості по­вітря заповнювати предмети, що нас оточують. Для цього треба у склянку закласти сухий папірець. Звертаючись до дітей, вихователь просить помацати його, переконатися, що він сухий, а потім про­понує такі умови досліду: склянку з папірцем він занурює у воду. Як діти гадають, намокне папірець чи ні? Вислухавши судження дітей, вихователь занурює склянку і, виймаючи її з води, дає ді­тям переконатися, що папірець залишився сухим. Разом з дітьми приходять до висновку, що повітря, яке заповнювало склянку, пе­решкоджало воді.

Кидаючи у воду грудку землі, глини, шматок крейди, цегли­ни, діти за появою бульбашок визначають наявність у них по­вітря.

Влітку цікаво показати дітям утворення веселки, спрямувавши для цього проти сонця струмінь води. Це переконує дітей в мате­ріальності цього гарного світлового явища в природі.

За можливістю цікаво організувати дослід з вирощуванням рос­лин у грунті і гідропонним способом. Більшість дослідів з рослина­ми проводять для того, щоб переконати дітей у важливості для розвитку рослин основних факторів зовнішнього середовища: води, тепла, поживних речовин.

3.Ігри природознавчого характеру.

Творчі ігри при ознайомленні дітей з природою використовуються як засіб розширення досвіду дітей про предмети природи ( ігри з піском, водою, глиною) і як засіб закріплення знань дітей про природу( творчі ігри в зоопарк, в колгосп і т. д.)

Застосовуючи дидиактичні ігри, як метод ознайомлення дітей з природою, вихователь має можливість скоріше і краще навчити дітей правильно називати деякі природні об'єкти, їх властивості, правильно описувати їх, класифікувати. Дидактичні ігри спрямовані на вирішення конкретних завдань навчання і виховання. Вони мають свою структуру: ігровий задум, мету, ігрове завдання, ігрові дії.

Барви природи
Мета: розкрити дітям різнобарв'я природи рідного краю; навчати естетично сприймати світ природи; здійснювати сенсорний і мовленнєвий розвиток засобами природи.
Матеріал: об'єкти природи (на вибір вихователя).
Ігрові завдання – запитання:
- Хто віднайде більше квітів певного кольору?
- Хто скільки відтінків помітив у пелюстках однієї квітки (листка, неба, трави, землі та ін.)?

Звуки природи
Мета: навчити дітей прислухатися до звуків природи, пізнавати і розрізняти голоси птахів, інших явищ; розвивати фонематичний слух, виховувати бажання дотримуватися правил поведінки в природі, зокрема у лісі під час висиджування птахами пташенят.
Матеріал: записи різноманітних звуків, які чути в природі.
Ігрові завдання – запитання:
- Хто як співає?
- Упізнай «співака» за голосом (розпізнавання голосів птахів).
- Хто господар цього голосу?
- Хто більше почує різноманітних голосів у природі?
- Про що вода співає навесні?
- Шум зеленого гаю.

Танок лісових рослин
Мета: закріпити знання дітей про рослини лісу; розвивати вміння гратись у хороводні ігри.
Матеріал: шапочки із зображенням лісових рослин: суниць, ожини, горіхів, грибів.
Хід гри. Ведучий пропонує загадку:
Богатир стоїть багатий,
Пригощає всіх малят:
Івасика – суничкою,
Оксанку – полуничною,
Андрійка – горішком,
Петруся – сироїжкою,
Катрусю – малинкою,
Василька – лозинкою.
Після відповіді на загадку діти вибирають ролі за допомогою лічилок або за бажанням. Одягнувши відповідні атрибути, відходять убік. Всі інші діти утворюють коло й співають:
Хоровод
Ми підемо, ми підемо,
Спілу ягідку знайдемо.
У сунички гарні щічки,
Як у дівчинки Марічки.
Гарна ягідко смачна,
Затанцюй нам гопака.
Ти, суничко-ягідко, руку нам давай,
Ти, суничко-ягідко, у танок ставай!
Ми підемо,ми підемо,
Ожинові ягоди там знайдемо
Ожинові ягоди темно-сині,
Але вас нема в колі нині.
Ожинова ягода! Руку нам давай,
З нами разом весело в танці покружляй!
Ми підемо,ми підемо,
І грибок в лісі знайдемо.
Любий підосичнику,
Шапочку зніми,
І малятам ввічливо
Добридень скажи!
Любий підосичнику! Руку нам давай,
У червоній шапочці у танок ставай!
Ми підемо,ми підемо,
І горішків наберемо.
Ти, горішку кругленький,
Ти, горішку смачненький,
Не ховайся під листок,
А ходи скоріш в танок.
Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Хто де живе і що їсть?
Мета: закріпити знання про тварин, їхній спосіб поведінки, харчування; викликати бажання турбуватися про них.
Матеріал: картинки із зображенням тварин, кружечки для оцінки відповідей дітей.
Хід гри. Педагог показує картинку із зображенням тварини й запитує: Хто це, де живе, що їсть? За правильну відповідь роздає кружечки. В кінці проводиться підрахунок кружечків у кожної дитини. Ставиться запитання: Як би ви могли допомогти тваринам, особливо взимку?

Буває – не буває
Мета: виявити рівень засвоєння природничих знань дітьми та їхнє вміння орієнтуватися у явищах природи.
Хід гри. Вихователь. Послухайте, будь ласка, що я вам зачитаю і скажіть, чи буває так, чи ні.
- Випав великий сніг, і зацвіли проліски.
- Хлопчик поїхав на лижах збирати суниці.
- У саду цвітуть троянди, а двірник замітає сніг на стежці.
- Падає жовте листя, а діти ідуть до школи.
- Випало багато снігу. Діти взяли санчата й пішли кататися з гірки,
- На деревах розпускаються бруньки. Цвітуть квіти. Готуються відлітати птахи.
- Хлопчик був у лісі і бачив у норі півня.

Відгадай, що де росте?
Мета: уточнити знання про назви рослин і місце їх росту, розвивати увагу кмітливість, пам'ять, бережне ставлення до рослин.
Хід гри. Діти стоять у колі. Вихователь (або дитина) кидає кому-небудь м'яч називаючи при цьому місце, де росте та чи інша рослина (сад, город, ліс, поле луг). Той, хто спіймав м'яч, повинен назвати відповідну рослину.

Листячко, квіти, плоди
Мета: вчити дітей активно використовувати знання про рослини; виховувати такі якості, як взаємодопомога, доброзичливість, витримку (щоб не зривали незрілі плоди).
Матеріал: вирізані або наклеєні на фланель чи замшевий папір листя, плоди, квіти.
Ігрове завдання: виростити плоди або квітку.
Правила гри: підбирати плоди до листя, квіток або навпаки.
Хід гри. Варіант І. На демонстраційній дошці викладіть дві гілки: на одній плоди, квіти і листя однієї рослини, а на другій – плоди і листя різних рослин, наприклад, листя аґрусу та плоди вишні. Чи дозріють ці плоди, розквітнуть квіти і навпаки? Бажаючі виправляють помилку – до листків добирають потрібні плоди, квіти.
Варіант II. На гілці з листям різні плоди, квіти, лише одні з них розміщені правильно.
Завдання. Замінити помилково вирощені плоди, квіти правильними.

Ігри-медитації
Вихователь. Уяви себе квіткою (ромашкою, конвалією та ін.), пташкою, метеликом, хмаркою, дощиком, деревом та ін. Розкажи про свої дії, вибери лінію поведінки в цій ролі. Чи хотілося б тобі, щоб тебе топтали, рвали, просто нищили?

Ігри-порівняння
- Чим подібні і чим відрізняються кролик і кішка?
- Що є спільного і відмінного у кішки та кошеняти?
- Що спільного у кішки з тигром?
- Яка відмінність між білкою і кішкою

Імітаційні екологічні ігри базуються на моделюванні природничих об’єктів

( гра « Екологічна водойма» допомагає прослідкувати роль кожного компонента цієї системи , а «Екологічні башточки» - показати харчові ланцюжки).

4. Презентація нескладних дослідів.

Підведення підсумків роботи семінару

Вправа «Мікрофон»

Заняття 3 «Словесні методи: розповідь вихователя; бесіди з дітьми; використання художньої літератури; розв’язання проблемних ситуацій ».

Дата проведення:16 .02.2016 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: збагатити знання педагогів про словесні методи та вміння застосовувати їх у виховній роботі з дітьми.

Форма проведення: лекція, дискусія , розв’язання проблемних ситуацій.

Попередня робота:складання фенологічних оповідань - загадок.

План

1.Використання розповіді вихователя у роботі по ознайомленню дітей з природою.

Доповідач: Ващенко Л.В., завідувач .

2. Систематизація і уточнення знань дітей про природу шляхом використання різних видів бесід.

Доповідач: Яременко О.М.вихователь.

3.Роль художньої літератури у формуванні екологічних знань дошкільника.

Доповідач: Омельченко М.Е., вихователь.

4. Складання фенологічних оповідань – загадок.

Учасники семінару.

Хід

1.Використання розповіді вихователя у роботі по ознайомленню дітей з природою.

Вирішуючи певні освітні завдання, вихователь будує розповідь з урахуванням досвіду та інтересу дошкільників, адресує його дітям конкретної вікової групи. У цьому його перевага в порівнянні з читанням художньої літератури. Сприйняття оповідання для дітей є досить складною розумовою діяльністю. Дитина повинна вміти слухати і чути мову дорослого, по ходу розповіді осмислювати його, на основі словесного опису активно відтворювати досить яскраві образи, встановлювати і розуміти ті зв'язки і залежності, про які говорить вихователь, співвіднести нове у змісті розповіді зі своїм колишнім досвідом. Розповідь вихователя про природу повинен будуватися з урахуванням цих вимог.
Знання, що повідомляються в оповіданні, повинні відповідати вимогам достовірності, науковості. Вихователь, перш ніж повідомляти про щось дітям, перевіряє правильність фактів. Розповідь повинна бути цікавим, мати яскравий динамічний сюжет, бути емоційним. Безсюжетні розповіді, великі описи не привертають уваги хлопців, не запам'ятовуються.
Яскравість, образність і конкретність мови - обов'язкова вимога до розповіді вихователя. Такий розповідь діє не тільки на розум, але і на почуття дитини, надовго запам'ятовується. Проте яскравість і образність повинні підкорятися змістом оповідання, а не бути самоціллю. Добре сприймаються дітьми розповіді від імені героя. Для того щоб підкреслити істотне, значуще, в розповідь включають питання до дітей, спонукаючи їх до обміну думками, краще осмислення матеріалу.
Розповідати дітям можна з різними цілями: для розширення знань про вже знайомих явищах, тварин, рослини; для ознайомлення з новими явищами, фактами (з працею дорослих в природі, охороною та залученням птахів, охороною дикорослих рослин тощо). Розповідь обов'язково супроводжується ілюстративним матеріалом - фотографіями, картинами, діафільмами. Без наочності інтерес до розповіді знижується, він гірше сприймається дітьми. Тривалість оповідання для дітей старшого дошкільного віку повинна бути не більше 10-15 хв.
Для розповіді вихователь використовує різноманітний матеріал: власні спостереження з життя природи, ділові нариси про природні явища, записки і розповіді натуралістів, наукові матеріали.
1. Розповідь про вітер
На світі багато вітрів і у всіх у них різні характери. Легкий, теплий вітерець любить грати з фіранками на вікні, ворушити листям, скидати шишки з сосен і приносити людям прохолоду, запах квітів, лісових ягід. В кінці літа вітер пахне гарячими колоссям, достигаючі фруктами. Люди дуже радіють такому вітрі, відкривають навстіж вікна і двері. Вітер-гуляка літає по полях, лісах, ламає сучки, зриває з дерев листя. Іноді він хуліганить: ламає дерева, зносить з будинків дахи, може зірвати з голови шапку і кинути її у калюжу. Ви вже знаєте, що вітер з'являється тоді, коли зустрічається теплий і холодне повітря. Якщо один з них буде дуже-дуже холодним, а інший - дуже-дуже теплим, то вийде швидкий і сильний вітер, який і можна назвати ураганом. Це буде справжній вихор, що змітає все на своєму шляху. Дуже сильний вихор називається смерч.
Це повітряний стовп, який дуже швидко крутиться. У нього навіть є свій "хобот", в який він втягує все, що трапляється на його шляху. Ось такий же смерч і захопив будиночок Елі і переніс його в чарівну країну. Іноді смерч проноситься дуже швидко, а іноді носиться по землі кілька годин.
Бурі, урагани, смерчі загрожують людям в усьому світі, несуть біду, руйнування, так як з'являються раптово, без попередження. Але вчені зі спеціальних супутників, літаків стежать за тим, куди рухаються урагани, щоб застерегти людей від небезпеки, що насувається.
2. Систематизація і уточнення знань дітей про природу шляхом використання різних видів бесід.

Виходячи з дидактичних завдань виділяють 3 види бесід:

ü вступна;

ü супроводжуюча;

ü підсумкова.

Вступна бесіда використовується вихователем перед спостереженням, екскурсією. Мета такої бесіди - уточнення досвіду дітей для того, щоб встановити зв'язок майбутнього спостереження з наявними знаннями.
Супровіджуюча бесіда використовується вихователем під час діяльність дітей. Така бесіда спрямована на пояснення будь-якого досвіду дітей, знайомство дітей з новими, раніше невідомими назвами предметів або будь-яких дій дітей.
Підсумкова бесіда спрямована на систематизацію та узагальнення отриманих фактів, їх конкретизацію, закріплення і уточнення.
Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні бесіди проводяться після спостереження за вузьким колом спостережуваних об'єктів (наприклад, бесіда про перелітних птахів, про зимівлю звірів у лісі тощо), інші, що зачіпають більш широке коло явищ (наприклад, бесіди про сезони ), для систематизації знань дітей про явища неживої природи, про життя рослин, про тварин, про працю людей.
Ефективність бесіди залежить від попередньої підготовки дітей.
Бесіда - це підсумок проведеної з ними роботи. Тому перед вихователем стоїть завдання накопичення у дітей уявлень через спостереження, трудову діяльність, ігри, читання природознавчої книги, розповіді. Розмовляти можна тільки про те, про що є у хлопців конкретні уявлення.
Вихователь повинен чітко уявляти дидактичну мету бесіди: який зміст треба уточнити і конкретизувати, які суттєві зв'язку для узагальнення та систематизації слід виділити, до яких узагальнень і висновків необхідно підвести дітей у результаті бесіди.
Бесіда починається з аналізу явищ, фактів, виділення їх особливостей, ознак, істотних зв'язків і залежностей між явищами. Такий аналіз забезпечує перехід до узагальнень, приводить в систему розрізнені факти.
У першій частині бесіди з метою підготовки дітей до узагальнення включаються також питання вихователя до дітей: «Які птахи прилітають першими? Як ми дізналися граків? Де ми їх бачили? Що робили граки на полі? Чим живляться граки? »Коли вихователь з дітьми з'ясує все це, він запитує:« Чому граки прилітають раніше за інших птахів? »(Аналогічно і про інших птахів - шпаки, ластівки і ін) У другій частині бесіди можна поставити питання, що вимагає узагальнення: «Чому не всі птахи прилітають одночасно?». Опора на досвід дітей і логічна послідовність питань забезпечують велику зацікавленість, активну розумову діяльність дітей, розуміння ними істотних зв'язків і залежностей. До питань вихователя в бесіді пред'являється ряд вимог. Питання пропонуються всій групі, так як у них завжди укладена розумова задача, яка повинна вирішуватися всіма дітьми. Вони повинні бути зрозумілими за змістом, точними, короткими. У кожному питанні повинна міститися одна думка. Не можна ставити питання, які потребують односкладових відповідей: «Так», «Ні». Такі питання не забезпечують розвитку мислення, встановлення зв'язків. Вихователь під час бесіди піклується про те, щоб діти самі сформулювали висновки, узагальнення, а не повторювали готові.
Необхідно також використовувати різноманітний наочний матеріал, який допоможе дітям відновити знання, виділити істотні ознаки явищ: календарі природи, погоди, гербарії, ілюстрації. Крім того, корисні загадки, вірші, записи голосів птахів. Це викликає в дітей емоційне ставлення до обговорюваного матеріалу.
Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою використовується при роботі з дітьми середнього та старшого дошкільного віку. При роботі з дітьми середнього віку бесіди в здебільшого спрямовані на пригадування явищ, у старшій і підготовчій до школи групах - на узагальнення і систематизацію наявних знань.

3.Роль художньої літератури у формуванні екологічних знань дошкільника. Знайомлячи дітей з природою, ми повинні не тільки повідомляти їм конкретні знання, а й викликати в душі кожної дитини емоційний відгук, пробуджувати естетичні почуття.
Кожен об'єкт природи, яскравий або скромний, великий або маленький, по своєму привабливий, і, описуючи його, дитина вчитися визначати своє ставлення до природи, передавати його в оповіданнях, в малюнках і т.д.

Зустрічі з природою збуджують фантазію дитини, сприяють розвитку мовного, образотворчого, ігрового творчості.
Таким чином, знайомлячи дітей з природою, ми формуємо у них моральне й естетичне ставлення до дійсності.
Завдання виховання емоційно-позитивного ставлення до природи тісно пов'язана із завданням розвитку і підтримки сталого і глибокого інтересу до неї. Це має велике значення для підготовки дітей до майбутньої трудової діяльності на благо Батьківщини. Краса рідної природи розкриває і красу людської праці, породжує бажання зробити свій край ще прекраснішим.
Любов до природи визначається насамперед дійсним, дбайливим ставленням до неї. У дітей дошкільного віку це перш за все виражається в елементарній турботі про тварин, у доступному працю по вирощуванню рослин і т.д.
Інтерес до природи з'являється вже в молодшому дошкільному віці. Малюк дивується, зустрічаючи новий квітка, незнайоме тварина, незвичайне явище (перший сніг, біжать струмочки, нерозпустилися бутон). Його питання це перші паростки радісного почуття пізнання природи, інтересу до неї, і це потрібно зміцнювати, підтримувати.
При зустрічі дитини з природою повинні вирішуватися в єдності пізнавальні, моральні і естетичні завдання. Наприклад, поетичний твір дає доступний розумінню дошкільників приклад гуманного ставлення до природи, який може бути використаний ним як зразок для наслідування.
У дитячій літературі природа відображається різними художніми засобами. Будучи наукової за своїм змістом, природознавча книга для дітей повинна бути одночасно і художньої. У цьому її особливість.
Дитяча книжка про природу використовується педагогом насамперед у виховних цілях. Будучи видом мистецтва, вона впливає не тільки на свідомість дитини, але й на його почуття. Образне опис пишного цвітіння садів, різнобарв'я лук, химерних дерев допомагає формувати естетичне ставлення дитини до природи, любити її. Природознавча книга дає багатий матеріал для виховання пізнавального інтересу, спостережливості, допитливості. Вона ставить перед дітьми нові питання, змушує їх придивлятися до навколишньої природи.
У руках вихователя дитяча книга про природу має велику пізнавальну цінність. Вона виводить за межі спостережуваного і тим самим розширює уявлення дітей, знайомить з тими явищами, які безпосередньо сприйняти неможливо. За допомогою книжки можна дізнатися про явища природи, про життя рослин і тварин інших кліматичних зон, уточнити і конкретизувати наявні уявлення про предмети, явища. Природознавча книга розкриває дітям явища неживої природи, допомагає встановлювати зв'язки і відносини, що існують в природі.
Вихователь використовує твори В. Біанкі і для того, щоб показати дитині, що світ природи перебуває у постійній зміні, розвитку. З творів В. Біанкі «Лісова газета», «Наші птахи», «Синиця календар» діти дізнаються про сезонні зміни в неживій природі, в житті рослин і різних представників тваринного світу.
Дитяча природознавча література корисна в роботі з дітьми всіх вікових груп. Але потрібно вміло поєднувати художнє слово з безпосередніми спостереженнями дітей. Природознавчу книжку використовують у роботі з дітьми дошкільного віку з різними цілями. Читання невеликого оповідання, казки може передувати спостереження, допомагаючи викликати інтерес до нього. Ранньою весною, коли з'являються перші кущики мати-й-мачухи, вихователь може прочитати дітям коротеньке опис цієї рослини з оповідання М. М. Павлової «Рання весна». Після читання у дітей виникає інтерес до цієї рослини, увагу їх направлено на те, що і як спостерігати. З цією ж метою читають твори М. М. Павлової «Під кущем» (про гусячому луці) і «Як хмарка» (про підмаренник). Перед тим як познайомити дітей із захисними властивостями снігу і станом рослин взимку, можна прочитати оповідання «Під снігом на лузі". Хлопці дізнаються про те, що рослини взимку не гинуть, а тільки припиняють свій ріст. Перевірка відомостей, отриманих з цієї розповіді, стає завданням спостереження на прогулянці.
Використання природознавчої літератури в процесі спостереження допомагає дітям правильно сприйняти і зрозуміти навколишній світ природи, пов'язати його зі своїм досвідом. Для цього корисні короткі повідомлення з «Лісової газети» В. В. Біанкі, «сороче тараторок» М. Сладкова та ін
Природознавчу книжку вихователь читає дітям і після спостереження. Це допомагає підсумувати побачене, доповнити, поглибити спостереження, спрямувати увагу дітей на подальше сприйняття природних явищ.
Читання дитячої природознавчої книги може бути і самостійним методом ознайомлення з природою з обов'язковою бесідою після читання. У бесіді після прочитання книжки важливо допомогти дітям зрозуміти зміст твору, повніше і глибше освоїти його зміст. Тому бесіда не повинна будуватись на переказі прочитаного тексту. Головну увагу тут слід приділяти розкриття зв'язків між явищами, осмислення фактів. Запас раніше набутих знань впливає на засвоєння дітьми нових відомостей. Тому в бесіді слід встановлювати зв'язки особистого досвіду з новими знаннями. Обов'язкова вимога до бесіди - зберегти у дітей безпосередність вражень від художніх образів. Це досягається за допомогою питань від імені героя при використанні в питаннях образів оповідання, казки.
Використання малих форм фольклору в ознайомлення з природою (вірші, загадки, прислів'я, приказки, народні прикмети) і формуванні екологічних знань
Прислів'я, приказки, загадки, невеликі вірші пропонуються дітям у процесі спостереження. Образна мова їх допомагає виділити особливості явища, певні якості предмета, посилити естетичне сприйняття природи. Під час спостереження взимку за льодом, снігом, погодою вихователь загадує загадки: Прозорий, як скло, а не вставиш у вікно; Ні у вогні не горить, ні у

воді не тоне; використовує прислів'я: Бережи ніс у великий мороз; Мороз не великий, так стояти не велить і ін.

Вірші та загадки завідувача Ващенко Л.В. про природу за темами(про овочі та фрукти, гриби, птахів, домашніх і диких тварин, про пори року, кольори) .

4. Складання фенологічних оповідань – загадок.

Коротенькі оповідання ро природу, в яких вихователь умисно допускає помилки. Вони слугують для перевірки екологічних знань дошкільників.Дітям потрібно не лише знайти помилки в оповіданні, яке читає вихователь, але й пояснити, чому так не буває, а коли буває, за яких умов, якої пори року.

Підсумок семінару.

Вправа « Продовж речення»

Семінар для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Еколого – розвивальне середовище ДНЗ: інноваційні підходи»

Дата проведення: 04.11.2016 р.

Місце проведення: методичний кабінет. Мета: надати рекомендації по створенню еколого- розвиваючого середовища ДНЗ: традиційні і нетрадиційні складові; особливості створення умов щодо екологізації виховного процесу на ділянці( озеленення території, наявність квітників, городів,куточків лісової, лучної рослинності).

Форма проведення: лекція, дискусія.

Попередня робота: підготовка презентації з екологічного виховання, підбір ілюстративного матеріалу.

План

1.Забезпечення зовнішньої та внутрішньої екологічних зон.

Доповідач: Кулак Ю.Ю., вихователь.

2. Традиційні і нетрадиційні складові еколого- розвиваючого середовища.

Доповідач: Ващенко Л.В.,завідувач.

3.Презентація « Еколого – розвивальне середовище ДНЗ: інноваційні підхожи».

Доповідач: Ващенко Л.В., завідувач.

Хід

1.Забезпечення зовнішньої та внутрішньої екологічних зон.

Територія дошкільного закладу.На території закладу мають рости в достатній кількості види дерев, кущів. Квітів, притаманних цій місцевості.Доцільно також створити куточких різних декоративних рослин ( альпійська гірка, ділянка « мапа»; рослин, які ростуть

2

біля водойм( влаштувати штучну водойму із характерними рослинами), куточок лісу.На території садка треба влаштувати город і садок, де діти матимуть змогу не лише спостерігати за ростом рослин, а й самостійно вирощувати овочі, фрукти та ягоди.

Групова кімната Куточок природи. Кімнатні рослини, які є в куточку природи, треба добирати відповідно до вікової групи.

Календар погоди , ускладнюється залежно від віку дітей.Діти мають змогу щодня спостерігати за погодою і позначати свої спостереження в календарі, а потім аналізувати стан поголи за тиждень, місяць.

Експерементальна лабораторія - це місце, де діти мають вільний доступ до дослідження властивостей води, піску, повітря.Ця лабораторія допомагає дітямна власному досвіді зрозуміти властивості різних речовин і предметів.

Дослідницький центр - тут діти мають змогу проводити тривалі спостереження, завдяки яким вони дізнаються про природні умови та як вони позначаються на життєдіяльності рослин. Куточок самостійної художньої діяльності, де діти мають змогу за власним бажанням відображати свої враження від спостереження за рослинми, явищами природи, в образотворчому мистецтві, використовуючи різні методи( малювання олівцями, фарбами, крейдою, нетрадиційні техніки малювання).

2. Традиційні і нетрадиційні складові еколого- розвиваючого середовища. Еколого-розвивальне середовище широкому розумінні – це єдність природного, предметного, соціального та середовища внутрішнього «Я». Воно забезпечує набуття дитиною досвіду контакту з природним оточенням та спілкуванні з дорослими. Це неперервна, педагогічно зумовлена спільна діяльність дітей, а також дітей і дорослих. У ній останні своєю поведінкою, щирою увагою, почуттями, словами навчають малюків взаємодіяти з природою.

Для розширення та збагачення екологічного розвивального середовища потрібно максимально задіяти його традиційні та нетрадиційні складові. До традиційних складових належать:

Куточки природи, Городи.

3

Квітники.

Екологічні стежини.

До нетрадиційних складових належать:

Ділянка дотику (трава, дрібний пісок, морські камінці, кругла галька, каштани, ялинкові шишки, уламки природного каменю, пеньки).

Дослідницька ділянка.

Альпійська гірка, штучне озеро.

Природнича лабораторія.

Зимовий сад.

Екологічні стенди.

Знаки заборони.

3.Презентація « Еколого – розвивальне середовище ДНЗ: інноваційні підходи».

Семінар- практикум для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Особливості виховання патріотизму на сучасному етапі»

Дата проведення: .01.2017 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: підвищити рівень теоретичної підго­товки педагогів щодо питань патрі­отичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;

удосконалити знання педагогів щодо змісту, принципів, закономірностей, ме­тодів та організаційних форм національно – патріотичного виховання дітей дошкільного віку;

розробити ключові позиції на заняттях пізнавального циклу, під час оформлення газети «Все починається з дитинства».

Форма проведення: лекція, дискусія.

План проведення

І. Теоретична частина

1. Можливості та особливості національно- патріотичного виховання дошкільників.

Ващенко Л.В., завідувач.

ІІ. Практична частина

1. Фотомонтаж «Все починається з дитинства».

Яременко О.М., вихователь.

2.Перегляд інтегрованого заняття з пріоритетом завдань соціально – морального розвитку «Люби, вивчай, свій рідний край».

Кулак Ю.Ю., вихователь.

2

3. На допомогу вихователю. Розробка рекомендацій « Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним селом».

Ващенко Л.В., завідувач.

ІІІ. Підведення підсумків семінару.

Ващенко Л.В., завідувач.

Хід проведення

1. Можливості та особливості національно- патріотичного виховання дошкільників.

Завідуюча: Тема нашого семінару-практикуму — «Особливості виховання патріотизму у дошкільників на сучасному етапі». Скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи є у сьогоднішньому житті місце подвигу, героїз­му, патріотизму? (Відповіді педагогів.)Питання, як виховати справжнього патріота, громадянина України, постає все частіше. Протя­гом семінару кожний з нас спробує дати на нього відповідь.На думку академіка Семена Гончаренка, «педагогічна драма виховання стрімко перерос­тає в загальнонаціональну трагедію». За даними Державного інституту розвитку сім'ї та молоді майже 30% українських студентів планують на­завжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон. У цих умовах постає необхідність розв'язання на державному рівні найгостріших проблем, пов'язаних з вихованням патріотизму та форму­ванням національної свідомості населення Укра­їни як основи консолідації суспільства і зміцнен­ня держави.Метою національно - патріотичного вихо­вання є формування у молодого покоління ви­сокої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних іс­торичних діячів, готовності до виконання грома­дянських і конституційних обов'язків.Щоб досягти цієї мети, виховувати патріотів слід вже з дошкільного віку. Які ж завдання сто­ять перед педагогами дошкільного закладу? (Від­повіді учасників.)Так, національно – патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної краї­ни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, тра­дицій держави, загальнонародних свят.Тож сьогодні ми з'ясуємо зміст національно – патріотичного виховання дошкільників, його особливості та можливості.Як ви гадаєте, які особистісні якості та риси характеру притаманні свідомому громадянину й патріоту? (Відповіді учасників.)Так, йдеться про повагу до батьків, свого ро­доводу, традицій та історії рідного народу; пра­цьовитість; високу художньо-естетичну культуру; патріотичну самосвідомість та громадянську від­повідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.Звичайно, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкіль­ного віку. Проте створити фундамент, на основі якого можна формувати майбутнього громадянина-патріота, не лише можливо, а й потрібно.Психологи аргументовано наголошують на вирішальному значенні дитинства для станов­лення особистості. Зокрема, на думку відомо­го українського вченого, доктора психологічних наук Івана Беха, виховання дитини має розпочи­натися уже з першого року її життя. А дошкільне дитинство, згідно з його висновками, є віковим періодом, коли починають формуватися високі соціальні мотиви і благородні почуття. Від того, як вони будуть сформовані в перші роки життя ди­тини, багато в чому залежить увесь її подальший розвиток.

Зважаючи на те, що в період дошкільного ди­тинства закладаються основи свідомості й самосві­домості, а також ті риси характеру, які й визначати­муть особистість, цей вік має виключне значення для національно - патріотичного виховання. На думку вчених, уже наприкінці дошкільного віку дитина здат­на усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона на цей час займає в житті. Уже з перших днів жит­тя особистість дитини формується під впливом ма­теринської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, дитина бере участь у народних свя­тах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості, переймаючи досвід по­передніх поколінь рідного народу. Дитина усвідом­лює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами. Цей час є найспри­ятливішим для формування в неї першооснов наці­ональної самосвідомості, а саме:

· розуміння своєї приналежності до нації;

· любові та поваги до національної мови, традицій, символіки;

· основ фундаментальних рис національ­ного характеру.

4

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни — завдання надзвичайно складне, осо­бливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особис­тості має свої потенційні можливості для фор­мування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Для того щоб визначити специфіку процесу формування у ді­тей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, зокре­ма на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з'явитися це складне інтегральне почут­тя. Справді, якщо патріотизм — це почуття прияз­ні, любові до своєї Батьківщини, відповідальності за неї, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до когось чи до чогоне будь), любити (рідних, красу довкілля тощо), бути відповідальною (в її малих справах, вчинках).

Людське життя складається з періодів, кож­ний з яких призначений для сприйняття певного роду інформації, створює сприятливі умови для дії чинників психологічного, соціального та емоцій­ного впливу. З огляду на це, головне — не запіз­нитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть найефективнішими, коли робота, проведена педагогом, дасть високий результат.

Нині як ніколи гостро на­було актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних до­шкільних закладів представлено нормативними документами. Так, у новій редакції Базового ком­понента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову.

Завдання 1

Бути справжнім громадянином— це інте­гральна якість особистості. Давайте спробуємо визначити завдання національно - патріотичного виховання до­шкільників, керуючись новою редакцією Базово­го компонента дошкільної освіти.

Педагоги працюватимуть над визначенням завдань щодо національно –патріотичного ви­ховання дітей дошкільного віку за Схемою 1 від­повідно до змісту кожної освітньої лінії.

Схема 1

6

Висновок: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, націо­нально-свідому особистість, громадянина-патріота України.

Якщо розглядати патріотизм через понят­тя «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення:

· до природи рідного краю, рідної країни;

· до людей, які живуть в рідній країні;

· до моральних цінностей, традицій, зви­чаїв, культури;

· до державного устрою.

Формування патріотичних почуттів дітей до­шкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру. У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти зазначено, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різ­ним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо. Вони мають свою культуру, звичаї, мову. Діти ма­ють усвідомлювати, що всі народи світу прагнуть миру і щасливого життя, процвітання рідної краї­ни і всієї планети, турбуються про майбутнє дітей.

Важливим напрямом націонално – патріотичного вихо­вання є правове виховання дітей, яке полягає у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової по­ведінки.

7

Правове виховання передбачає ознайом­лення дітей старшого дошкільного віку зі зміс­том їхніх прав, розвиток критичного ставлення до спроб їх порушити (використання авторитарно­го стилю спілкування, приниження гідності тощо).

Дошкільний вік як період становлення осо­бистості має свої потенційні можливості для фор­мування вищих моральних почуттів, до яких і від­носиться почуття патріотизму. Саме в цей період становлення особистості, коли формуються осно­ви характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми по­ведінки й моральні якості особистості, зокрема:

· почуття власної гідності — дитина від­чуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;

· почуття сорому — виявляється у ніяко­вості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини — спочатку під впливом зауважень дорослого на кшталт «Як тобі не соромно!», а в старшому до­шкільному віці почуття сорому поєднуєть­ся з почуттям власної гідності і стає стій­ким — «Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»),

· почуття обов'язку— виявляється у фор­мі емоційних станів, розвиваючись у ді­апазоні від задоволення, яке дитина

· 3 — 4 років відчуває при схваленні дорос­лим її поведінки, до радості за добрий вчи­нок, допомогу товаришеві, виконане до­ручення (у 5 — 6 років), у дітей 6 — 7 років почуття обов'язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйнос­ті, симпатії, відповідальності, сприяє подо­ланню егоїстичних тенденцій у поведінці.

ІІ. Практична частина 1. Презентація газети «Все починається з дитинства» ( Яременко О.М.).2.Перегляд інтегрованого заняття з пріоритетом завдань соціально – морального розвитку «Люби, вивчай, свій рідний край» (Кулак Ю.Ю.).

3. На допомогу вихователю. Розробка рекомендацій « Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним селом».

1. Історія села. Назва. Чому тут виникло поселення людей? 2. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого села. 3. Визначні місця нашого села. Пам’ятники, будівлі, музеї. 4. Праця дорослих. Підприємства нашого села. Чим прославлене село. 5. Герб районного центру. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей.

8

6. Видатні люди рідного села. Чиїми іменами названі вулиці, школи, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край? 7. Природа рідного села. Які дерева, квіти прикрашають вулиці села. Яких рослин найбільше. Як називається річка, на березі якої розташоване села. Які корисні копалини є в нашому краї, селі. 8. Культура рідного села. Які музеї, бібліотеки є в селі. Навчальні заклади, школи, дитячі садки. 9. Культура поведінки в рідному селі. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, на прогулянці, на загальносільських святах. 10. Відпочинок у нашому селі. Де люблять відпочивати жителі рідного села. Які є традиції, свята. День села. 11. Захисники нашого села. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у селі. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. ІІІ. Підведення підсумків семінару.

Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка» (10 хв)

Наше заняття підходить до кінця. Я пропоную висловити вам свої враження від тренінгу на стікерах та наклеїти на ватман, де намальовано валізу, кошик та м’ясорубку.

На салатовому стікері написати той найважливіший момент, який кожен з вас особисто виніс із тренінгу, який він бажає забрати із собою та використовувати у своїй діяльності. Свою відповідь розмістіть, будь ласка, на «валізі».

Малиновий стікер – це те, що виявилось цікавим для вас, але поки що ви не готові застосовувати його в своїй роботі, тобто це те, що необхідно доопрацювати, домислити, «докрутити». Малиновий стікер наклейте на зображення «м’ясорубки».

Помаранчевий стікер – те, що було не потрібним, не цікавим, те, що ви не використовуватиме. Цей стікер необхідно наклеїти на зображення «кошик для сміття

Семінар- практикум для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Формування передумов економічної освіти дошкільників в єдності з моральним вихованням»

Дата проведення: .01.2018 р.

Місце проведення: методичний кабінет.

Мета: Науково-методичний блок

підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань економічного виховання дошкільників в умовах сьогодення;

розкрити необхідність посилення економічного виховання у ДНЗ.

удосконалити знання педагогів щодо змісту, принципів, закономірностей, методів та організаційних форм економічного виховання дітей дошкільного віку.

Практичний блок

розроблення ключових позицій на заняттях пізнавального циклу.

Завдання:

Методичні:

розширити та уточнити знання педагогів з основних напрямів економічного виховання дітей дошкільного віку.

Пізнавальні:

ознайомити із засобами формування наукової світоглядної і громадської позиції, суспільної активності, залучення до виховного процесу батьків;

Форма проведення: лекція, дискусія.

План проведення

І. Теоретична частина

1. Актуальність економічного виховання в дошкільному віці.

Ващенко Л.В., завідувач.

ІІ. Практична частина

2

1. Перегляд заняття з економічного виховання «Лісова крамниця» (старша підгрупа).

Яременко О.М., вихователь.

2. Економічні ситуації (практикум для вихователів).

2.1Словничок.

2.2.Дайте відповіді на такі запитання.

2.3.Гра для вихователів «Продаж прорекламованого товару».

2.4.Приказки та прислів`я про гроші.

2.5.Розв’язання економічної задачі.

Ващенко Л.В., завідувач.

ІІІ. Підведення підсумків семінару.

Ващенко Л.В., завідувач.

Хід проведення

І. Сьогодні в Україні почався перехід до нової економіки, де головним є закон: якщо хочеш добре жити – краще працюй. І тому використання даної програми сприятиме підготовці дитини до реального життя, активному залученню дошкільника в соціальну діяльність.

Корінні зміни економічного характеру, які виникли в Україні за останні роки, обумовили потребу суспільства в економічно гармонійній людині, яка здібна поєднувати особисті інтереси суспільства, ділові якості з такими як чесність, порядність, громадянськість; опанування дітьми дошкільниками елементарних економічних знань, які мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави.

Чи потрібна і навіщо дошкільникові економічна освіта?

В умовах відродження української державності, національної культури, орієнтація на творчий розвиток малого українця останнім часом набуває нового значення.Це не данина часу і не виконання держзамовлень. Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення малого українця до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.

3

Економічні зміни в суспільстві обумовлюють потребу формування передумов економічної освіти в єдності з моральною освітою, опанування дітьми економічних знань і практичних умінь у доступній формі. Старші дошкільники вже здатні засвоїти елементарні економічні поняття та категорії.Сучасного дошкільника з перших років його життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися малюку щодня. Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидкозмінністю. Можливо, саме тому складні економічні процеси приваблюють дошкільника, та свої перші економічні знання він здобуває самотужки: з бесід з однолітками, спостережень, що відбувається довкола. Треба сказати, що частіше вони мають негативний характер.Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти самих маленьких громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації. Дитина бере участь в економічних процесах. Вона разом з батьками ходить в магазин, іноді сама робить покупки, хочемо ми чи не хочемо, вона все рівно отримує економічний досвід. Тому завдання педагога не тільки дати який-небудь об’єм економічних знань, але й що дуже важливо, навчити правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати економіста, господаря, хазяїна свого життя.Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються нам далекими один від одного. Трактування економіки, як області «розумного ведення домашнього господарства», мистецтво його ведення може бути подано дітям у формі елементарних відомостей: навчання їх правильному відношенню до грошей, методам їх отримання та розумного використання; за допомогою ігор, економічних завдань, ситуацій, змісту казок, ввести дітей в складний світ предметів, речей, людських взаємовідносин, доступних пояснень взаємозв’язку між економічними та етичними категоріями: труд, товар, гроші, вартість, ціна з однієї сторони, і моральними – бережливість, чесність, економічність,

4

гідність, щедрість, ощадливість – з другої. Навчати дітей правильно відноситись до реклами, розбиратися в ній, вести себе адекватно в реальних ситуаціях, розвивати розумні потреби;формувати у дитини економічну культуру.

Основним складовим елементом економічної освіти та економічного виховання є формування в дошкільному віці поважного відношення до праці оточуючих людей та її результатів. Дитина з перших своїх кроків повинна усвідомлювати, що всі оточуючі її – матеріальні та духовні цінності, створені працею багатьох людей, які витрачали великі зусилля на благо всього суспільства.

Перспективний план освітньої роботи з економічного виховання старших дошкільнят

ІІ.

1. Перегляд заняття з економічного виховання «Лісова крамниця»(старша підгрупа). .

2. Економічні ситуації (практикум для вихователів)

– Родина готується до ювілею бабусі. Назви, які мають відбутися витрати. Яка твоя участь? А які прибутки від цього свята?

– Тато пропонує зробити вибір – піти тільки водну з трьох крамниць: «Іграшки»,«Спорттовари», «Зоомагазин». Що обереш ти? Чому?

– Дідусь розбив окуляри. Він не може читати. Що робити?

– Один хлопчик каже про себе: «Я впав у калюжу, зате…» Допоможи йому закінчити речення.

– У комірчині перегоріла лампочка. Тато тільки ввечері повернеться з роботи, знайти банку з полуничним варенням треба терміново. Якими будуть твої дії?

– Батьки тільки завтра одержать зарплатню. А дівчинка вередує бо саме зараз бажає цукерок. Що ти їй порадиш?

6

– Якби в тебе була скатертина-самобранка, чим би ти її наповнив за допомогою чарівної палички: 1 – цукерками, 2 – ласощами для бідних, 3 – ліками й лікувальними травами для старих і хворих людей? Поясни свій вибір.

– Тобі наснився сон: ти опинився в «Казці про рибака й рибку». Що ж ти попросиш, якщо станеш старим? А щоб ти сам попросив у золотої рибки?

– Козенята обирали подарунок матусі – козі. Їм сподобалися дві коробки з однаковими цукерками. Одна з коробок була яскравою, гарною, з бантиком. Але коштувала вона дорожче за непоказну коробку з такими самими цукерками. Яку коробку куплять козенята, чому?

– Одна дівчинка каже хлопчикові: «Я дам тобі помалювати фломастерами, а ти дай мені свій велосипед покататись». Але хлопчик не погодився. Чому цей обмін був не потрібний?

– Уся сім’я вирушила за покупками до крамниці. Купили новий телевізор, мамі – шубу, доньці – ляльку. Повернулися додому, а там виключили світло за несплату. Що потрібно було зробити раніше?

– Одного разу діти, ідучи на екскурсію, побачили жебрака. Він сидів навпочіпки, а перед ним стояла тарілка з дрібними грошима. Катруся подарувала жебракові своє яблуко, Петрик – цукерку, Настя сказала «Добридень!». А ось Миколка зневажливо відвернувся. Чий вчинок тобі найбільш сподобався? А як учинив би ти?

– Разом із друзями з дитячого садка ви приїхали до сиріт у дитячий будинок і побачили там дітей різних рас: китайців, африканців, а також українців. До кого ви підійдете із своїми подарунками?

Словничок

Асортимент – набір різних видів продуктів , товарів (на складі, в магазині)

Бартер – прямий обмін товарів і послуг на інші без використання грошей.

Валюта – грошова одиниця будь – якої країни.

Гроші – універсальний і зручний засіб обміну. (товар – гроші – товар).

Дефіцит – нестача, брак чого – небудь.Доходи – гроші, які отримала сім’я або окрема людина.

Заробітна плата – форма оплати праці найманих працівників, ціна роботи по виробництву товарів і послуг.

7

Витрати – кошти, вкладені в яку-небудь справу або у виробництво того або іншого товару.

Оптова торгівля – купівля та продаж засобів виробництва та продуктів споживання великими партіями з метою їх подальшого використання у виробничому процесі або для продажу.

Покупець – людина, який купує товар.

Споживання – використання чого-небудь для задоволення потреб.

Продавець – людина, яка продає різні товари.

Розпродаж – торгівля товарами сезонного попиту за зниженими цінами.

Витрати – гроші, які необхідно витратити на придбання потрібних товарів.

Реклама – цілеспрямований розподіл відомостей (інформації) про товар.

Ринок – обмін товарами та послугами між продавцем і покупцем, щоб кожен міг отримати бажане.

Товар – продукт праці, вироблений для продажу.

Ціна – грошове вираження вартості товарів або послуги.

Дайте відповіді на такі запитання:

1. 1.Що таке бізнес?(будь-яка діяльність, яка приносить прибуток)

2. Як називається позичка грошей у банку? (кредит)

3. Як ви розумієте поняття економіка?(це наука про господарювання за правилами)

4. Які види реклами ви знаєте?(біл-борди, газети, на телебаченні, афіші)

5.Назвіть професії людей, що працюють в бізнесі. (Менеджер, бухгалтер,промоутер, продавець, консультант)

5. Що таке конкуренція?(продаж товару шляхом змагання)

6. Поясніть, що означає слово прибуток?

7. Як називається продаж товару шляхом змагання?(конкуренція)

8. Як називається установа, де зберігаються видаються гроші різних установ, проводиться обмін валют?(Банк)

9. Що таке бартер?(прямий обмін товарів)

10. Що таке товар? (Все, що продається)

11. Хто виробляє товар? (Виробник)

12. Які товари ви знаєте? (хліб, молоко, машини, посуд, меблі)

13. Хто такі виробники? (Це люди різних професій)

Практичні завдання:

1) пригадайте приказки та прислів’я про хазяйновитість, бережливість, працьовитість;

2) скажіть загальну назву:

іграшки, книжки, меблі, одяг, що продається в магазині… (товар);

гривні, долари, марки, карбованці… (гроші, валюта);

банкір, менеджер, комерсант … (бізнесмен)

магазин, кіоск, базар, крамниця … (торгове; пункти);

3) доберіть слова, однакові за змістом:

економний (бережливий, ощадливий, хазяйновитий);

працьовитий (роботящий, працелюбний, трудолюбивий);

4) доберіть слова, протилежні за змістом слово бережливий (марнотратний); працьовитий (ледачий);

щедрий (скупий);премія (штраф).

Гра для вихователів «Продаж прорекламованого товару»

Рекламу товару, як відомо, роблять для того, щоб швидше й вигідніше його продати. Тож зараз відбудеться продаж про рекламованого то­вару. Продаж найбільш цінних речей відбудеться де? (на аукціоні). Погляньте на вітрину нашого міні-маркету. Тут розміщено різні товари. Їм сумно на поличках і дуже хочеться бути купленим якнайшвидше. Що треба зробити, щоб якийсь товар захотіли купити якомога більше людей? Треба його роз рекламувати. Вірш: Реклама покаже: це треба купити,

Що актуально дасть зрозуміти,

Рекламувати в нас стало модно!

Рекламувати все, що завгодно!

9

Фарби та пензлі, книжки та дивани –

Обертом йде голова від реклами.

А ми рекламуєм ігри й розваги,

Різні товари – вам до уваги.

Слухайте й чуйте – зараз ви з нами,

Кращої ви не знайдете реклами!

Декілька вихователів роблять рекламу товару

Міркування: А зараз ми з вами трошки поміркуємо. У руках у мене іграшка Економа Мудролова (гном). Я буду давати тому, хто правильно назве слово, протилежне за значенням до того, яке назву (слова-антоніми)

Дорого – дешево

Покупець – продавець

Добре – погано

Дохід – витрати

Економити – витрачати

Виробник – Споживач

Працелюбний – лінивий

Приказки та прислів`я про гроші

Багато зірок, та в небі, багато золота, та в землі,а за пазухою гроші на всяк час хороші.

Грішми воюють, грішми торгують, а без грошей—горюють.

Грошам усе повинується.

Грошей не сій, бо вони не зійдуть. Не вродять.

Гроші — хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину.

Гроші бережи — вони й тебе врятують.

Гроші в гамані, а помагають в біді.

Гроші відмикають усі двері.

10

Гроші горе, а без них двоє.

Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.

Гроші май, та про чорний деньок дбай.

Гроші рахувати, треба розум мати.

Грошова молитва, як господня бритва: всі гріхи бриє.

Золотий молоток і залізні двері відчиняє.

Золото мовчить, а багато творить.

Золото не говорить, а чудеса творить.

Золото — не мудрець; убогість — не дурень.

І грішник буде праведним, коли за його гроші по­моляться.

Коли гроші говорять, тоді правда мовчить.

Коли золото на верх спливе, тоді правда на дно поринає.

Копійка карбованці береже.

Копійка копійку кличе.На гроші заговин нема.

На гроші немає посту.

Рахуй гроші стиха, не знатимеш лиха.

Срібний молоток залізні двері пробива.

Сума то сума (гроші), та до неї треба й ума.

То не гроші, що в бабусі, а то гроші, що за пазухою.

Хто живе без запасу (грошей), той гине без часу.

Хто змолоду гроші береже, той на старість в нужді не живе.

Як копійка ведеться, то й добре живеться.

ОСНОВИ СПОЖИВЧИХ ЗНАНЬ З ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Комплекс питань, пов’язаних з визначенням завдань, методів, прийомів ознайомлення до­шкільнят з основами споживчих знань розгля­нуто в сучасних дослідженнях і свідчить про необхідність упровадження

11

економічної освіти з дошкільного віку, коли діти отримують первин­ний досвід в елементарних економічних відно­синах.

У новій редакції Базового компонента до­шкільної освіти передбачено формування у ді­тей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії“Дитина у світі культури”у частині “Предметний світ” зазначено, що дитина 6 (7) років має “уяв­лення проощадливеведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі“покупець”, “продавець”,поняття:“товар”, “гроші”, “ощадливий”, “недбайливий”.

Таким чином, формування основ спо­живчих знань з дошкільного віку вважаємо актуальним, невідкладним завданням, бо несвоєчасність цього процесу може нега­тивно позначитися на формуванні основ­них характеристик особистості, загальмує набуття життєвого соціального досвіду.

Завдання вихователя — не тільки дати дітям певний обсяг економічних знань, а й навчити правильно користуватися ними в різних життєвих ситуаціях. Так, у комплексній додатковій освітній програ­мі“Дитина в

дошкільні роки”є розділ “Економічна освіта”, де виокремлено показники компетенції ди­тини старшого дошкільного віку в галузі економіки. У результаті аналізу психолого-педагогічних до­сліджень, тривалої дослідницької роботи ми дійшли певних висновків щодо завдань, змісту та послідов­ності етапів здійснення споживацької освіти.

У старшому дошкільному віці доречно сфор­мувати в дітей такі економічні знання та уяв­лення :

♦ про товари та послуги;

♦ про людей, які виробляють товари та надають послуги;

♦про те, яким має бути товар (якісним, корис­ним, безпечним, відповідноїціни);

♦про необхідність вдумливого підходу до ви­бору потрібних товарів (промислових і про­довольчих);

♦про правила безпечного та бережливого ко­ристування речами;

♦про необхідність послуг у житт ікожної люди­ни та види послуг, якими користується сім’я та дитячий садок;

♦про гроші;

12

♦про рекламу;

♦про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Розв’язання економічної задачі

Троє поросят Ніф-Ніф, Нуф-Нуф та Наф-наф працювали будівельниками. Отримавши зарплату, вони вирішили зробити необхідні покупки. Ніф-Ніф подумав, що продукти харчування – це необхідніше, тому їх потрібно купити як найбільше. І всю зарплату витратив на продукти. Нуф-Нуф дуже любив розважатися та ласувати солодощами. Йому подобалося ходити в кафе «Ласунчик», а отже зарплати вистачило лише на вихідний день. Наф-Наф хотів купити ділянку землі для вирощування овочів та фруктів. Він довго накопичував гроші й тепер, доклавши частину зарплати, зміг здійснити своє бажання.

Хто з поросят правильно використав зарплату? Чому ви так вважаєте?

ІІІ. Підсумок.

Сьогодні на нашому засіданні ми обговорили різні питання, а тепер потрібно щоб ви прочитали слово в якому літери всі переплутані, давайте їх поставимо на місця(На магнітній дошці розміщено літери«Н», «О», «О», «К», «Е», «А», «М», «К»,«І».)

Практикум для вихователів

Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

Тема: «Сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі»

Дата проведення: 30 .11.17 Місце проведення: методичний кабінет. Мета: підвищити рівень практичної підготовки педагогів щодо питань екологічного виховання дошкільників в умовах різновікової групи;розширити та уточнити знання педагогів з основних напрямів екологічного виховання дітей дошкільного віку. Форма проведення: навчальні заняття.

План проведення

І. Теоретична частина 1.Привітальне слово. Ознайомлення з планом роботи методичного об’єднання.

Ващенко Л.В., завідувач. 2. Сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі.

Ващенко Л.В., завідувач. ІІ. Практична частина 1.Перегляд інтегрованого заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань «Збережемо природу сьогодні- завтра вона допоможе нам».

Кулак Ю.Ю., вихователь. 2.Виступ із досвіду роботи «Засоби активізації пошуково – дослідної роботи у ДНЗ: проблемні запитання, проблемні ситуації, мовні логічні завдання».

Яременко О.М., вихователь. 3. На допомогу вихователю. Розробка рекомендацій «Створення розвивального середовища для пошуково – дослідницької діяльності».

Ващенко Л.В., завідувач. ІІІ. Підведення підсумків практикуму.

Ващенко Л.В., завідувач.

ПРОТОКОЛ №1

практикуму для вихователів Біланівського ДНЗ «Дюймовочка»

30.11.17 р. с. Білани

Присутні: Ващенко Л.В., завідувач Біланівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Дюймовочка», вихователі, вчитель початкових класів, батьки дітей.

Голова: Ващенко Л.В.

Секретар: Яременко О.М.

Порядок денний

І.Теоретична частина.

1. Привітальне слово. Ознайомлення з планом роботи практикуму.

Завідувач Біланівського ДНЗ

«Дюймовочка» Ващенко Л.В.,5 хв.

2. Сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі.

Завідувач Біланівського ДНЗ

«Дюймовочка» Ващенко Л.В.,15 хв.

ІІ. Практича частина

1. Перегляд інтегрованого заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань «Збережемо природу сьогодні- завтра вона допоможе нам».

Вихователь Біланівського ДНЗ.

«Дюймовочка» Кулак Ю.Ю., 40 хв.

3. Виступ із досвіду роботи «Засоби активізації пошуково – дослідної роботи у ДНЗ: проблемні запитання, проблемні ситуації, мовні логічні завдання».

Вихователь Біланівського ДНЗ.

«Дюймовочка» Яременко О.М., 15 хв.

4. На допомогу вихователю. Розробка рекомендацій «Створення розвивального середовища для пошуково – дослідницької діяльності».

Завідувач Біланівського ДНЗ

«Дюймовочка» Ващенко Л.В., 10 хв.

ІІІ. Підведення підсумків.

Завідувач Біланівського ДНЗ

«Дюймовочка» Ващенко Л.В., 10 хв.

СЛУХАЛИ:

Ващенко Л.В., завідувача ДНЗ «Дюймовочка», яка ознайомила присутніх з планом роботи практикуму.

УХВАЛИЛИ:

1.Вихователям взяти до уваги представлені на засіданні методичні прийоми роботи з дітьми та впроваджувати у роботу.

СЛУХАЛИ:

Ващенко Л.В., завідувача Біланівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Дюймовочка», яка розповіла про сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі.

СЛУХАЛИ:

Яременко О.М., яка відзначила, що інтегроване заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань «Збережемо природу сьогодні- завтра вона допоможе нам» сприяло вправлянню дітей у встановленні послідовності в природних змінах. На занятті були доцільно використані попереджувальні плакати для активізації уваги дітей. СЛУХАЛИ:

Ващенко Л.В. ,завідувача, яка вказала що інтегроване заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань «Збережемо природу сьогодні- завтра вона допоможе нам»», проведене вихователем Кулак Ю.Ю. відповідає сучасним вимогам. Вихователь вдало розкрила тему заняття через інтеграцію образотворчої та дослідницької діяльності. Доцільно використала різні методи і прийоми роботи з екологічного виховання дошкільників.

УХВАЛИЛИ:

1.Забезпечувати сучасні підходи до організації занять з екологічного виховання в різновіковій групі.

СЛУХАЛИ:

Яременко О.М., яка презентувала досвід роботи «Засоби активізації пошуково – дослідної роботи у ДНЗ: проблемні запитання, проблемні ситуації, мовні логічні завдання».

СЛУХАЛИ:

Ващенко Л.В., завідувача Біланівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Дюймовочка», яка надала рекомендації щодо створення розвивального середовища для пошуково – дослідницької діяльності.

СЛУХАЛИ:

Ващенко Л.В., яка підвела підсумки засідання практикуму.

УХВАЛИЛИ:

1. Використовувати досвід роботи з екологічного виховання дошкільників у роботі з дітьми різновікової групи .

Голова___________ Л.В.Ващенко

Секретар__________ О.М. Яременко

Довідка

про стан організації роботи з екологічного виховання

в Біланівському дошкільному навчальному закладі ( ясла-садку) « Дюймовочка»

Біланівський ДНЗ (ясла-садок) «Дюймовочка» введено в експлуатацію в 1990 році. Заклад розташовано на території с. Білани і обслуговує дітей мешканців сіл Білани та Котенки. В садочку функціонує 1 група, яка комплектується за різновіковим принципом. Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, тривалість робочого дня 10,5 годин.

Споруди, що входять до складу ДНЗ типові. Групове приміщення має необхідні кімнати: ігрову,спальну, туалетну, роздягальну. Укомплектування меблями відповідає на 100% забезпечення м 'яким інвентарем 100% та іграшками - на 71%. В груповій кімнаті облаштовано природознавчий осередок,в якому розміщені кімнатні квіти, предмети догляду за ними, календар природи, гербарії, дидактичний матеріал, іграшки тварин, глобус тощо. Складником природознавчого осередку є осередок дитячого експериментування. У вивільнених приміщеннях другої групи облаштовано валеологічну кімнату, де проходять заняття гуртка «Маленькі дослідники» та «Маленькі флористи», мешкають папуги. Організовувати працю в природі можливо завдяки дитячих городів , квітників, розбитих на території садочка. В методичному кабінеті підібрано науково-методичну та художню літературу, нормативно-правові документи з питань екологічного виховання, програми, методичні розробки, кращі конспекти занять, сценарії свят та розваг; демонстраційно-ілюстративний матеріал: папки «Птахи», «Тварини» «Рослини», «Рослини занесені до Червоної книги України», «Тварини занесені до Червоної книги України», «Гриби», «Овочі та фрукти» тощо.

Заклад має харчоблок, який забезпечений проточною холодною водою,гарячою водою від бойлерів, каналізаційною системою,столовим і кухонним посудом, технологічним обладнанням; відповідає нормам. Вартість харчування в день на одну дитинув середньому складає 28 грн. 64коп.: 70% коштів на харчування виділяється з бюджету,40% - складає батьківська доплата .

Медичне обслуговування дітей ДНЗ «Дюймовочка» здійснює медична сестра Вирівської лікарні.

Завідувач Ващенко Лариса Володимирівна має вищу освіту,загальний педагогічний стаж 21 рік, на керівній посаді 13 років. У ДНЗ працює два вихователі: Яременко О.М., яка має неповну вищу освіту, та молодий спеціаліст Омельченко М.Е. яка має неповну вищу освіту і навчається заочно в ГДПУ.

Для ознайомлення дітей з природою вихователі використовують різноманітні методи. У ранкові години, під час прогулянок з метою підготовки до навчальних занять, закріплення знань проводяться

2

спостереження за живими та не живими об’єктами природи. Спостереження часто пов’язуються з працею, іграми, збиранням різноманітного природного матеріалу, піклуванням про тварин. Наприклад, під час спостереження за деревами діти збирають листя для аплікації. Аналіз планів навчально – виховної діяльності засвідчив, що педагоги планують різні види спостережень за тривалістю (епізодичні, короткотривалі і тривалі, систематичні) , за дидактичною метою: первинні, повторні, заключні. У групі під час занять широко використовуються різні види ілюстративного матеріалу: предметні, сюжетні картинки,ілюстрації з книг, репродукції натюрморту. Застосовують педагоги і метод моделювання, який допомагає ознайомити із явищами за якими немає можливості спостерігати ( повінь, землетрус).

Праця дітей в природі є важливим засобом формування у них реалістичних уявлень про природу, практичних умінь і навичок. Вихователі використовують такі види праці: вирощування рослини на дитячих городах, кімнатних квітів; доглядають за папугами, які живуть в валеологічній кімнаті. Кожного дня педагоги планують з дошкільнятами різноманітні трудові доручення, чергування у куточку природи, під час приймання їжі, на заняттях, тощо. У групі облаштовані куточки чергових. Особливе місце відводиться колективній праці. Вихователі організовуючи працю в куточку природи, колективні прибирання, миття іграшок, працю на дитячих городах дотримуються педагогічних вимог до організації праці. Наприклад, організовуючи дітей на розпушування ґрунту на грядках , вихователь Яременко О.М. мотивує необхідність праці так: « Бачите, яка щільна кірочка утворилася на землі? До корінців не проходить повітря і рослини будуть погано рости. Треба розпушити землю, щоб повітря могло пройти до коріння». Вихователі планують посильну працю, з дошкільнятами, продумують організацію дітей, розташування матеріалу, враховують гігієнічні вимоги. У навчальному процесі відведено місце для проведення нескладних дослідів із водою, ґрунтом, піском, глиною, тощо. З метою розширення досвіду дітей про предмети природи і як засіб закріплення знань вихователі використовують ігри природознавчого характеру ( творчі, дидактичні, з природним матеріалом). Спостереження за роботою показали, вихователі допомагають дітям у розгортанні сюжету гри, використовуючи різноманітні прийоми, які сприяють вихованню позитивних взаємовідношень дітей в процесі гри. У роботі по ознайомленню дітей з природою досить широко використовуються розповіді вихователя, бесіди. Вступна бесіда пов’язує попередні знання дітей з вивченням нових. Супроводжуюча бесіда проводиться по ходу розгортання заняття, заключна - для систематизації, закріплення знань. Для ознайомлення з різними об’єктами природи, використовуються твори усної народної творчості, вірші, оповідання письменників – класиків, а також вірші завідувача Ващенко Л.В. У системі роботи з екологічного виховання чільне місце займають спеціально

3

організовані заняття з дітьми. Під час переважно інтегрованих занять, дошкільнята отримують нові знання, уточнюються, закріплюються ті, що у дітей вже є. Один раз на місяць плануються тематичні заняття, на яких узагальнюється певна тема (Осінь в «Дюймовочці», ). Як особливий вид заняття вихователі проводять з дітьми екскурсії в природу. З метою встановлення послідовності в природних змінах екскурсії до річки, на поле, до лісосмуги відбуваються у різні пори року. Цільові прогулянки проводяться як і на територію дитячого садка так і за її межі.

Спостереження за дітьми під час прогулянок, занять, показали, що дошкільнята вміють розрізняти і називати тварин , птахів, комах за їхніми зовнішніми ознаками , способом живлення та пересуванням, володіють інформацією про дерева, кущі, гриби, трав’янисті рослини. Діти приймають активну участь в колективній праці під час прибирання на майданчику, в груповій кімнаті, із задоволенням виконують функції чергових, доглядають за папугами, мають навички проведення елементарних дослідів. Під час бесід було виявлено, що малятам подобаються заняття гуртка «Маленькі дослідники», екскурсії до криниці, на річку.

Організовані теоретичний семінар «Теоретичні основи екологічного виховання дітей дошкільного віку» та практикум «Методи роботи по вихованню екологічної культури дошкільників» сприяли виявленню знань педагогів з основ екологічного виховання дошкільників, та, як стверджують самі вихователі, допомогли систематизувати та розширити знання з даної проблеми.

Рекомендації:

1. Завідувачу Ващенко Л.В.: 1.1.Звернутися з клопотанням до батьківського комітету щодо виготовлення обладнання для праці дітей, та ілюстрацій пейзажних картин видатних художників ( до 01.03.2016 р.). 2.Вихователям:

2

2.1. Під час навчально – виховного процесу планувати спостереження за ініціативою дітей; спостереження – милування; заняття – милування; імітаційні екологічні ігри; вправляти дітей у розв’язанні проблемних ситуацій екологічного спрямування ( систематично).

2.2.З метою контролю за розподілом чергувань дітей складати список чергових на кожен місяць.

2.3.Підібрати кімнатні квіти з урахуванням програмових вимоги ( до 01.03.2016 р.)

2.4. Спланувати індивідуальну роботу з дітьми з метою навчання розрізнювати тварин, комах, рослин та по вправлянню у догляду за квітами.

2.5.Для вивчення рівня освіченості батьків в питанні виховання та розвитку дітей, проблем та запитів щодо виховання та освіти дітей систематично використовувати в роботі анкетування (щоквартально).

2.6.Залучати батьків до проведення свят, розваг, занять (упродовж року).

Завідувач ДНЗ «Дюймовочка»____________ Ващенко Л.В.